
Понад 60% мешканців Закарпаття вважають ситуацію в області спокійною або благополучною, хоча кожен третій опитаний оцінює її як напружену. При цьому 54% жителів вважають, що ситуацію контролює центральна влада, а стільки ж — місцеві органи самоврядування. Однак близько 22% вказали на вплив кримінальних груп, по 20% — ТЦК та правоохоронні органи.
Майже 40% опитаних назвали корупцію найсерйознішою проблемою області. Найбільш корумпованими сферами жителі вважають сферу загальної військової мобілізації (64%), митницю (57%), судову систему (40%) та правоохоронні органи (36%).
Більшість закарпатців бачать вихід у посиленні кримінальної відповідальності за корупцію (53%) та оновленні кадрів у владі. Водночас понад третина вважає, що варто розвивати цифровізацію та прозорість, щоб запобігти корупційним практикам.
Головною вимогою до центральної влади респонденти назвали створення сприятливих умов для іноземних інвестицій (45%) та розвиток підприємництва. Понад 53% жителів області вважають, що кошти місцевих бюджетів слід спрямовувати на економічне відновлення та створення нових робочих місць.
У структурі регіональної економіки найперспективнішими напрямками мешканці бачать туризм (64%), аграрний сектор та переробку (59%), деревообробку (33%) і транскордонну логістику (32%).
Понад 40% закарпатців повідомили, що останнім часом відчувають надію, хоча третина зізнається у втомі та напруженості. Близько 17% визнають, що переживають гнів або роздратування, а менше 5% оцінюють свій психологічний стан як «дуже поганий».
Дослідження окремо аналізує думки представників угорської, ромської, румунської та словацької громад. За даними дослідження, 41% меншин підтримують ідею подвійного громадянства, 23% — виступають за розширення повноважень місцевих рад, а 13,8% вважають, що Закарпаття має отримати статус автономного округу.
Водночас 31,6% представників меншин визначають себе передусім як громадяни України, а 21,8% — як представники свого етносу.
Щодо джерел інформації, звідки закарпатці черпають новини, більший відсоток 47% -- з телемарафону “Єдині новини” (47%), інтернет-сайтів (42%), YouTube (36%) і Facebook (34%). Серед нацменшин значну роль відіграють родинні зв’язки (58%) та іноземні ЗМІ (до 30%).
Це соціологічне дослідження було проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва на замовлення Інституту Центральноєвропейської Стратегії (ICES). Опитування тривало з 17 по 28 жовтня 2025 року серед 1002 респондентів, з яких половина — представники національних меншин області. Його провели в рамках нідерландсько - словацько- українського проєкту “Посилення верховенства права на місцевому/регіональному рівні в Україні: приклад Закарпатської області”, який втілюється за підтримки уряду Королівства Нідерланди у рамках програми MATRA, ключової нідерландської програми підтримки соціальних трансформацій.