40-річний Павло Білецький народився в селі Рокосово Хустського району, однак більшість свого життя провів в Ужгороді. Тут він навчався, працював у журналістиці та фотографії, брав активну участь у громадському житті, створив сім’ю та виховував трьох доньок. З початком повномасштабної війни Павло без вагань став на захист України у складі 21 батальйону спеціального призначення – підрозділу безпілотних систем Президентської бригади. Його побратими знали його під позивним «Грек».
Попри серйозні проблеми зі здоров’ям, Павло до останнього залишався поруч із військовими, відкладаючи лікування. Улітку 2025 року він звернувся до лікарів у Києві, однак хвороба прогресувала. 12 вересня 2025 року серце воїна зупинилося.
Прощання з Павлом Білецьким відбулося на набережній Незалежності в Ужгороді. Провести його в останню путь прийшли рідні, побратими, колеги-журналісти, представники влади та містяни. Поховали Героя на Пагорбі Слави.