Днями я завітав до берегівських Реваків, які живуть у Бучі. Будинок вони придбали кілька років тому. Тут мають чудовий сад, у якому росте близько 1000 дерев. Чоловік, Павло, присвятив себе бджільництву. Він - людина тямковита і доволі швидко освоїв це нове для нього ремесло. Робота бджоляра клопітка, вимагає неабияких знань і снаги. Щойно завершили «качати» мед - з акації. Він дуже корисний, смачний і калорійний. Коли всядеться - стане прозорим. Подвір'я було напоєне пахощами меду.
Перед тим із самого ранку ґазда мав інші клопоти, адже одна сім'я вилетіла з вулика і цілим роєм сіла на сусіднє дерево. Зняли рій та повернули до вулика досить швидко. Благо, що бджолосім'я не полетіла кудись далеко й не пропала. Ми багато говорили про травневий мед і його цілющі властивості, про те, куди їздять, аби збути натурпродукт. Зайшла також мова про маточне молочко, бджолиний пилок, пергу тощо. Це унікальні продукти бджільництва, які допомагають людському організму відійти після різного роду хронічних болячок і відновити життєвий тонус. У древні часи маточне молочко було дорожчим від золота. Воно й тепер не всім по кишені, що й зрозуміло: аби добути грам цього бджолиного продукту, слід докласти багато людських зусиль.
Відтак Ержіка, яка колись у Свалявському політехнікумі здобула освіту винороба та працювала за фахом на консервному та в радгоспі-заводі, запропонувала своєрідну екскурсію у сад-виноград, що розкинувся за хатою та займає цілий гектар. Вельми уміло доглядає родина Ре-ваків за деревами, які нині обіцяють щед-
рий урожай. Рясніють ще не достиглимі плодами персики й абрикоси, яблуні груші та сливи, а вишні та черешні, яки) тут росте майже десять сортів, уже дозріли Під власною вагою гілля з червоно-пурпу ровими ягодами мало не до землі вгинається, під деревами - підпори, аби не порозчахалися. Подекуди крони формуюті за власною методикою. За лічені хвилин було назбирано мало не повне відро стиглих черешень. Напрочуд гостинна та енергійна, Ержіка знає толк у садівництві, вона з гордістю розповідає про кожен сорт того чи іншого фрукта. А ще каже, що сад треба доглядати вміло та від душі. Тільки тоді він буде плодоносити і буде з нього повноцінна віддача. Цьогорічна весна виявилася примхливою, але ґазди-садово-ди настільки доладно та професійно підійшли до сезону, що жодне дерево не залишилося безплідним. Я почув багато «секретів», якими володіють Реваки. Пообіцяв: прийду іще раз та детальніше собі все занотую. Можливо, згодиться, бо теж коло хати маю невеличкий садок...
Найважливіше - обробити сад препаратами, аби не завелися шкідники й не знищили все - від листя до фруктів, Вечорами, буває, сидять в Інтернеті й по крихітці «виловлюють» будь-яку цінну та корисну інформацію спеціалістів-садівників, відтак і самі чинять так, як радять фахівці. У результаті - щедра винагорода, плоди завжди смаковиті та ваговиті. З цього, як мовиться, і живуть... Ми цілу годину ходили-бродили охайним і доглянутим садом Реваків, у якому гули працьовиті бджілки, збираючи цілющий нектар. Я залюбки слухав цікаву розповідь пані Ержіки, яка аж ніяк не схожа на пенсіонерку, та міркував, що тільки працьовиті руки можуть дати лад цьому райському куточку на околиці нашого міста. І порівняв їхню заклопотаність із працелюбністю бджілок, які постійно у русі. Склалося враження, що труд на пасіці та в саду стимулює цю родину до щоденної праці - з ранку до вечора.