Із днем народження ювіляра привітав заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Михайло Попович, який вручив вітання від Президента України Віктора Ющенка, а також цінний подарунок.
Мешкає старожил у Ярку, що на Ужгородщині, в якому і народився сторіччя тому. Як і інші тогочасні юнаки, служив у чеській армії. Мав велике господарство, доки землю від Чундаків не забрали у колгосп. „Так, у 1948 році мої батьки залишилися не лише без власної землі, ба навіть без корови, – каже наймолодша донька ювіляра Віра Чундак. – На той час у батьків було п’ятеро дітей. Невдовзі народилася я”. Хоч у сім’ї виховувалося шестеро дітей, уваги та тепла батьків вистачало. „Я була наймолодшою, тож мною опікувалися всі. Зі старшою сестрою у нас різниця в 17 років. Коли ж була малою, бавилася разом з дітьми старших сестер”, – ділиться пані Віра.
Пригадує, як найстарша сестра, Марія Федорівна, на початку 50-х здобувала фах педагога в Мукачеві. Тоді Федір Федорович разом з дружиною, Вірою Андріївною, багато працювали, аби дочка закінчила навчання. Додатково глава родини освоїв професію будівельника – перекривав покрівлі. „80% дахів у Ярку – це няньова робота. А взагалі, – згадує Віра Федорівна, – батьки ніколи не прагнули великих грошей. Заробляли стільки, аби поставити дітей на ноги. Каже, наразі у родині, крім Федора Федоровича, старожилів немає. На думку Віри Чундак, завідувача ФАПом у сусідньому селі Циганівці, її батько святкує сторічний ювілей, бо був завжди спокійним. Важко працював, але усе встигав, бо ж робив розмірено, не похапцем. Є і кілька „ніколи” – Федір Федорович не курив, не пив. „Старожилами ніколи не будуть й ті, що заздрять, жадають грошей”, – переконана Віра Чундак. Це і є рецепти довголіття від Федора Чундака.
Свій сотий день народження він святкує із шістьма дітьми, дванадцятьма онуками, шістнадцятьма правнуками та шістьма праправнуками. Привітав ювіляра і 95-річний житель Ярка – рідний брат Федора Федоровича – Михайло Федорович.
А сам Федір Чундак жартує, мовляв, сто літ промайнули, мов сто днів...