За технологією даного виробництва в результаті переробки алюмінію передбачено отримання кожного місяця двох вагонів твердих токсичних відходів. А ще - неміряна кількість забрудненої води. Води, якої самому місту вже тепер не вистачає. А забруднення повітря, забруднення грунту? А наслідки від технологічних збоїв, від яких не застраховане жодне виробництво?
Будівництво такого підприємства на території м.Чоп є злочином перед людьми. І коли на шпальтах однієї з місцевих газет з'являється брехливий "відкритий лист" від імені мешканців міста Чоп до Прем'єр-міністра України з проханням захистити права бідного словацького інвестора, погрожуючи міжнародним скандалом, ми не захотіли ігнорувати цей випад у пресі.
Що відбувається? Громада міста дозволу на будівництво заводу не дає, а завод будується. Депутати міської ради, врахувавши точку зору громади, одностайно зайняли принципову позицію у цьому питанні. Крапку поставили. Але знову починається мишача метушня за спиною у людей. Спина народу, як і псевдопатріотизм, завжди були схованкою для негідників.
Під стінами Чопської мерії з плакатами зібралися мешканці міста і зачитали звернення до депутатів міської та обласної рад. Через деякий час, як і очікувалось, мітинг цинічно коментували і осміювали, називаючи його "шоу", "аналітики" зі споріднених ратушняківських газет - тільки вони знають всю "сермяжну правду". Очевидно, функціювання такого заводу не буде проблемою для Ужгорода і ужгородців, і в онкологічній клініці будуть лежати лише чопські мешканці. Або можливо, це не торкнеться екосистеми Закарпаття? Для довідки: є всі відповідні висновки київських експертних комісій. Завод, між іншим, розташований в 25 кілометрах від Ужгорода. Так по кому ж дзвонить колокіл?
Вдався мітинг чи ні, титанічні зусилля прикладені чи ніяких - справа не в цьому. Прийшли всі, хто зміг, хто встиг прочитати відкритий лист. А учні чопських шкіл, які стояли з плакатами і про яких з таким сарказмом говориться на шпальтах вищезгаданих газет, до речі, є також громадою нашого міста. Їм тут жити далі. Ми раді, що у нас ростуть такі хороші і не байдужі діти.
Не треба "газетним аналітикам" переставляти акценти на політичне підгрунтя того, що відбувалося під стінами мерії і уводити суспільство від істиної головної проблеми. Ініціативна група з числа громади міста запросила журналістів у Чоп для того, щоб довести до широкого кола громадськості про ситуацію з заводом, дати їй розголос. Ми, мешканці міста Чоп, не хочемо опинитися у пастці, коли вже нічого не можна буде змінити.
Попри шалений тиск з боку зацікавлених посадовців і депутатів різного рівня, погроз, шантажу і бруду, які виливаються на мера міста Чоп Галину Цар і предметом яких повинна займатися служба безпеки УСБУ , бачимо чітку і мужню лінію роботи нашої мерії.
І останнє. Не треба "лікувати" суспільство газетними екзерсисами, за якими відверто просвічуються сілуети "консультантів".
Ми всі відповідальні за те, що відбувається на нашій землі.