Для страви жінка бере трилітрову каструлю. Дві жмені сухих білих грибів господиня заливає окропом. Каже, мають розм’якнути та півгодини настоятися. Цибулину завбільшки з кулак дрібно нарізає й тушкує на маленькому вогні.
— У квашену капусту вдома додаємо багато моркви, тому в сегединський гуляш її не кладу. А так можна пошаткувати одну велику морквину. Цибуля тушкується до золотавого кольору, потім додаємо моркву. Овочі витримуємо на невеличкому вогні хвилин п’ять.
Лендєл зціджує воду з грибів, висипає їх у цибульно-морквяну суміш. Усе посипає меленою паприкою, на кінчику ножа додає гіркого червоного перцю, приправи вегети. Солить за смаком. Овочі тушкуються ще 10 хв.
— Капусту на зиму розкладаю в трилітрові банки, — жінка дістає з комори банку капусти. — Для сегединського промиваю її у проточній воді, щоб гуляш не був надто кислий.
Капуста у страві має хрумтіти.
— Свинячі реберця купую на базарі, пильную, щоб були соковиті — м’ясо пустить сік під час смаження, — пояснює, як готувати непісний гуляш. — Маленьким топірцем рубаю їх на шматочки по 2–3 сантиметри, змішую з підсмаженою цибулею. Додаю спеції та сіль. Щоб страва була соковитою, накриваю каструлю кришкою.
Капусту варто класти до готових реберець. У гуляш господиня додає 2–3 великі ложки густої сметани, усе добре вимішує.
Страва смакує з домашнім вином. До гуляшу Лендєл тонкими скибками нарізає прісний закарпатський хліб — кнедлі. Його готують над парою.