Співпраця із закордонними українцями: стан, проблеми, перспективи

 Про це йшлося 14-15 травня ц.р. в Ужгороді на міжнародній науково–практичній конференції „Реалізація в Закарпатській області державної політики співпраці із закордонними українцями: стан, проблеми, перспективи“, яку провели відділ у справах національностей ОДА на чолі з Юдітою Євчак та Центр культур національних меншин Закарпаття, де директор Марія Гаврилешко.
У роботі конференції взяли участь: голова ОДА Олег Гаваші, голова облради Михайло Кічковський, представник МЗС України в м.Ужгороді Галина Гороховська, генеральний консул України в Пряшеві ( Словаччина) Євген Перебийніс, голова Державного самоврядування українців Угорщини, голова Європейського Конгресу українців Ярослава Хортяні, голова Центральної ради Союзу русинів–українців Словацької Республіки Іван Лаба, секретар відділу Об’єднання українців у Польщі у м.Санок Підкарпатського воєводства, член координаційної ради при Посольстві України в РП Яра Маріана, директор школи с.Вишівська Долина Мараморського повіту (Румунія) Лідія Співалюк, голова обласної спілки громадських організацій „Народна Рада Русинов Закарпаття“, депутат облради Євген Жупан, депутат облради Віталій Постолакі, начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму ОДА Ернест Нусер, провідні науковці УжНУ, експерти, голови та активісти громадських організацій культурно–просвітницького спрямування.


Взаємин із закордонною діаспорою набувають нової мотивації
З вітальною промовою до учасників конференції звернувся Олег Гаваші, який сказав: „ Те, що місцем проведення цього поважного форуму стало Закарпаття, очевидно не випадковість. У нашому краї вже століттями у мирі і злагоді проживають представники понад сто національностей і народностей. Тому і не дивно, що область має багатий досвід співпраці з нашими закордонними сусідами як на родинному, так і міждержавному рівнях. Адже по обидва боки кордону живуть багатотисячні громади українців та дружніх нам національних спільнот. Нас щиро радує, що на запрошення організаторів конференції відгукнулись і прибули на Закарпаття відомі і добре знані не тільки у своїх країнах, а й Україні громадсько–політичні діячі сусідніх держав, які входять до Карпатського Єврорегіону.
То ж щиро вітаю Генерального консула України у м. Пряшів (Словаччина) Перебийніс Євгена Петровича, голову Європейського конгресу українців (Угорщина) Ярославу Хортяні, голову органу самоврядування українців м. Ніредьгазі Павла Боднара, голову Центральної ради Союзу русинів – українців Словаччини Івана Лабу, делегацію Союзу українців повіту Марамуреш Румунія, яку очолює Лідія Співалюк, а також секретаря об’єднання українців у Польщі в м. Санок Мар’яну Яру. Вітаю також присутніх керівників державних установ області, до компетенції яких належать, зокрема, питання співпраці із закордонними українцями, провідних науковців вищих навчальних закладів України і Закарпаття, зокрема, експертів, голів обласних громадських організацій.
Таке коло поважних осіб свідчить про високий рівень конференції та намір серйозної роботи. Адже тема конференції – надзвичайно актуальна у контексті євроінтеграційних процесів, взаємин із закордонною діаспорою, що у нинішніх умовах набувають нової мотивації.
На сучасному етапі одним із пріоритетних напрямів державної політики є консолідація української нації, задоволення національно–культурних, освітніх, мовних та інформаційних потреб наших співвітчизників у діаспорі.
Позиція нашої держави щодо співпраці з представниками українських громад, які проживають за межами Батьківщини, чітко визначена у Національній концепції співпраці із закордонними українцями, у Державній програмі співпраці із закордонними українцями на період до 2010 р. У ході офіційних закордонних візитів, Президент України Віктор Ющенко надає особливої уваги питанням життєдіяльності українських громад за кордоном, захисту прав українських громадян, які перебувають у трудовій міграції. На збереження, захист та популяризацію культурних надбань українства у світовому цивілізованому просторі скерований і Указ Президента України від 15 травня 2007 р. про розвиток зв’язків з українцями, які проживають за межами України. Він передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження і використання культурних надбань українства, культурних цінностей, пов’язаних з історією українського народу, популяризацію української культури і освіти, зміцнення міжнародного іміджу України в світі.
Я глибоко переконаний: учасники конференції широко й всебічно обговорять питання ходу реалізації в області державної та регіональної програм щодо співпраці із закордонними українцями, висловлять свої міркування стосовно удосконалення діяльності всіх зацікавлених сторін, насамперед органів державної влади, органів місцевого самоврядування.
Щодо стосунків Закарпаття із закордонними сусідами, то зазначу: нами вироблено своєрідну дорожню карту прикордонних взаємовідносин, які базуються на спільному минулому і добросусідському сьогоденні. А це є підтвердженням того, що де б в геополітичному плані не перебували наші держави – по різні боки європейського кордону чи в об’єднаній Європі – ми завжди будемо добрими сусідами. Як на родинному рівні, так і у формі безпосередніх контактів між представниками органів влади та органів місцевого самоврядування, громадськими об'єднаннями українців, що проживають у прикордонних регіонах, поглиблюються наші контакти.
У рамках транскордонного співробітництва продовжується активна співпраця та обмін досвідом між обласною державною адміністрацією та Кошицьким і Пряшівським самоврядними краями Словаччини, Саболч-Сатмар-Березькою областю Угорщини, повітом Марамуреш Румунії, Підкарпатським воєводством Польщі, Вуковарсько-Сремським жупанатом Республіки Хорватія, краєм Височина Чеської Республіки у галузі гуманітарного, соціального та економічного захисту, задоволення національно-культурних потреб закордонних українців. Відновлено і вже традиційними стали проведення Днів добросусідства на українсько-словацькому, українсько-румунському та українсько-польському кордонах. У рамках роботи низки міжурядових комісій, обласна держадміністрація активно працює і над питаннями розвитку прикордонної та транспортної інфраструктури, що, безумовно, впливає на поліпшення якості транскордонного співробітництва, взаємин із нашими співвітчизниками за кордоном.
Тільки торік Закарпатською облдержадміністрацією проведено ряд зустрічей, конференцій у рамках Програм Сусідства "Україна - Словаччина - Угорщина", "Україна - Румунія", "Україна - Польща - Білорусь". За результатами співпраці Європейською Комісією оголошено та завершено конкурси для подання проектів зазначених програм. Сподіваюсь, що вироблені рекомендації у ході роботи конференції слугуватимуть практичному використанню органами державної влади, органами місцевого самоврядування з питань задоволення етносоціальних та етнокультурних запитів української діаспори. У сфері зв'язків із закордонними українцями ми робитимемо більш вагомі кроки щодо залучення інтелектуального потенціалу українців, які проживають за межами України, для налагодження та зміцнення взаємовигідного культурного, економічного та політичного співробітництва.
Бажаю всім учасникам міжнародної науково-практичної конференції плідної творчої роботи, а гостям - приємного перебування у нашому старовинному і гостинному Ужгороді“.
На завершення виступу Олег Олодарович виконав приємну місію: передав від нашого краю для закордонних делегацій подарунки, а це – книги рідною мовою й пообіцяв привозити літературу для наших співвітчизників кожного разу, коли приїжджатиме в робочих питаннях у держави, де вони проживають.


Лише той не тужив за Батьківщиною, хто її не покидав
    „У народі кажуть: „Лише той не знає, що таке туга за Батьківщиною, хто її не покидав“, – такими словами розпочав свій виступ голова облради Михайло Кічковський і додав: – І це – воістину так. Мільйони українців, в тому числі й вихідців із Закарпаття, з різних історичних, політичних та економічних причин покинули рідний край і нині проживають по всьому світу. Але як кожна мати переживає за членів своєї родини або чекає від них вісточку, так і Українська держава з перших днів незалежності прагне не переривати зв’язок з українцями, що перебувають за її кордонами.
Хочу зазначити, що турбота про задоволення національно-культурних та мовних потреб українців, які проживають за кордоном, є також конституційним обов’язком Української держави. А здійснення заходів, спрямованих на захист їх прав та інтересів у державах постійного чи тимчасового проживання, збереження їх національно-культурної самобутності та етнічної ідентичності стимулює участь представників української еміграції у процесах державотворення в Україні і тим самим є важливим елементом консолідації української нації. У зв’язку з цим співпраця із закордонними українцями за ініціативою Президента України Віктора Ющенка стала за останні роки одним з основних пріоритетів зовнішньої політики.
І це закономірно, адже розвиток такої співпраці є важливим чинником зміцнення політичних, правових, економічних, гуманітарних та інших зв’язків України з державами громадянства та проживання закордонних українців, служить фактором утвердження позитивного міжнародного іміджу України, забезпечення її економічної, культурної та інформаційної присутності в геополітично важливих для нашої держави регіонах.
У зв’язку з цим діяльність органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських інституцій різних рівнів в реалізації державної політики з цих питань набувають важливого значення. З огляду на це Закарпатська обласна рада та Закарпатська облдержадміністрація приділяють цьому питанню постійну увагу.
На виконання низки законів та Указів Президента України в області розроблена та схвалена у березні 2007 року рішенням обласної ради Регіональна програма, якою передбачені заходи щодо організаційного та інформаційного забезпечення зв’язків із закордонними українцями та їх громадськими організаціями, сприяння збереженню і розвитку української мови та культури у місцях проживання закордонних українців, реалізації освітніх програм і проектів щодо українських громадських організацій в іноземних державах, створення умов для здобуття закордонними українцями освіти в Україні та ряд інших.
При підготовці Регіональної програми співпраці з нашими співвітчизниками за кордоном, депутати обласної ради, працівники обласної держадміністрації враховували як національне законодавство, так і положення Загальної декларації прав людини, Європейської конвенції про захист прав і свобод людини, Рамкової конвенції про захист національних меншин, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, інші нормативні акти. При цьому використовувався і набутий у попередні роки досвід налагодження транскордонного співробітництва нашої області, існуючі уже тісні контакти владних структур, національно-культурних товариств, освітніх закладів та мистецьких колективів.
Мета нашої конференції, як уже зазначалося, з одного боку, – проаналізувати хід виконання цієї програми, з другого – узагальнити набуту практику, визначити пріоритети і завдання владних та громадських структур у роботі щодо розв’язання існуючих проблем при здійсненні державної політики співпраці з закордонними українцями, задоволенні їх культурних та мовних проблем, що слугуватиме поліпшенню координації діяльності в цьому напрямку. При цьому хотілося б, щоб наша конференція мала не містечкове значення, а дала ключ та поштовх до вирішення пов’язаних з цим питанням загальнодержавних проблем.


Об’єднана Європа щораз ближче 
Важливою нормативно-правовою основою в роботі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування області, громадських організацій Закарпаття по налагодженню співпраці із закордонними українцями, – далі мовив Михайло Кічковський, – є угоди про співробітництво з Кошицьким і Пряшівським краями Словаччини, Саболч-Сатмар-Березькою областю Угорщини, повітом Марамуреш Румунії, Підкарпатським воєводством Польщі, округу Оберфранкен Німеччини, а від недавно - і з краєм Височина Чеської Республіки, де компактно проживає немало українців та русинів. Відповідна угода щодо здійснення прямих контактів між представниками місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування підготовлена для підписання і з Сату-Марським повітом Румунії, із яким також у нас налагоджені давні дружні відносини.
На виконання цих угод реалізуються конкретні програми співробітництва у торговельно-економічній, науковій, культурній, видавничій сфері, у сфері освіти, туризму і спорту між окремими містами, районами та навіть селами Закарпаття і відповідними адміністративно-територіальними утвореннями прикордонних держав, у яких проживають етнічні українці. Відповідні угоди про співпрацю мають різні наукові, освітні, мистецькі установи і колективи, громадські організації.
За ініціативи та участі керівників та активу місцевих органів влади і місцевого самоврядування, національно-культурних товариств проводяться Дні добросусідства у населених пунктах, розташованих по обидва боки кордону, у яких проживають українці, угорці, словаки, румуни та представники інших національностей. Такі заходи перетворюються у свята дружби і єднання, фестивалі національних культур, сприяють підготовці України до входження в об’єднану Європу, підвищенню позитивного іміджу України в світі. В рамках програми Інформаційного Дня Європи у Закарпатській області їх передбачено провести і нинішнього року.


Підтримка українських громадян закордоння – наш обов’язок
Хотів би відмітити, – наголосив М. Кічковський, – щодо цієї роботи мають можливість активніше підключатися дипломатичні представництва України за кордоном, поширюючи інформаційні матеріали про економічний, науково-технічний та культурний потенціал України, в тому числі нашої області, з метою залучення в економіку краю іноземних інвестицій та сприяючи розвиткові регіонального співробітництва, проведенню різних виставок та різноманітних культурно-мистецьких заходів. І приємно, що працівники дипломатичних установ нашої держави в сусідніх країнах сьогодні беруть участь у конференції і мають змогу висловитися з цієї проблематики. Питанням забезпечення прав національних меншин, в тому числі українців, створення оптимальних умов та можливостей для задоволення їх соціальних, культурно-освітніх, інформаційних та інших потреб постійно приділяється увага під час візитів Президента України Віктора Ющенка, інших високих керівників держави до Угорщини, Словаччини, Румунії та перебування їхніх делегацій в Україні. Підчас таких візитів відбуваються зустрічі з активом національно-культурних товариств. Як наслідок такої уваги стало, наприклад, встановлення пам’ятника Т.Г.Шевченку у Будапешті. А зараз ведеться підготовка до відкриття пам’ятного знаку на Верецькому перевалі на честь переходу Карпат угорськими племенами.
На зустрічах голови облдержадміністрації О.О.Гаваші та голови обласної ради з делегаціями побратимських областей також ці питання стоять в центрі уваги, що сприяє налагодженню контактів з українцями та русинами сусідніх країн. Так, під час недавньої робочої поїздки очолюваної мною делегації до краю Височина Чеської Республіки та до області Верхня Франконія Німеччини також відбулись зустрічі з представниками української діаспори.
Останнім часом Україна все більше уваги звертає і на підтримку українських громадян, які виїхали за кордон після розпаду Радянського Союзу. Це засвідчив і недавній візит Голови Верховної Ради України Арсена Яценюка до Португалії. Україною підписано більше десятка двосторонніх угод про працевлаштування українських громадян за кордоном, про їх правовий та соціальний захист.

Питання співпраці із співвітчизниками – на контролі облради
Питання співпраці з закордонними українцями, підкреслив голова облради, знаходяться на постійному контролі і в обласній раді, зокрема з боку її президії, постійних комісій з питань транскордонного співробітництва, з питань освіти, науки, культури, духовності, молодіжної політики, національних меншин та інформаційної політики, а також відповідних структур обласної держадміністрації, органів місцевого самоврядування міст та районів.
Але слід визнати, що чіткої системи такої співпраці з українськими громадами закордоння на рівні територіальних громад у нас до кінця не вироблено.
В той же час це дало б змогу більш повніше залучати українську діаспору до процесу інтеграції України в Європейську спільноту. Позитивний приклад маємо на досвіді гірського селища Колочава, громада якого підтримує з своїми земляками, розкиданими по світу, тісні зв’язки, залучаючи їх до збереження культурної та історичної спадщини, до соціальної розбудови населеного пункту. Сьогодні тут створено кілька музеїв, які відображають історію села та переплетіння різних національних культур. В той же час створена сучасна соціально-побутова інфраструктура. Сюди приїжджають туристи з Угорщини, Чехії, Австрії та інших держав. І у здійсненні цих перемін активну участь взяв виходець із Колочави, народний депутат України Станіслав Аржевітін, який до того ж очолює товариство закарпатців у Києві.
Тому нам слід краще розвивати і поширювати досвід роботи органів місцевого самоврядування щодо співпраці з закордонними українськими громадами у рамках Карпатського Єврорегіону. Думаю, що з переходом головування у Раді „Карпатського Єврорегіону“ до української сторони цій проблематиці буде приділятися більше уваги. Уже на недавньому урочистому засіданні, присвяченому 15 річчю цього міжнародного формування, на якому я виступив з доповіддю, українською стороною висловлено ряд пропозицій у названому напрямку. Більше того, ці питання уже порушувалися і будуть в подальшому ставитися на засіданнях Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи, де я нині є постійним членом української делегації.
Важливу роль у здійсненні державної політики співробітництва з закордонними українцями відіграють контакти між науковими та освітніми закладами. По-перше, це допомагає як зарубіжним партнерам, так і нашим вузам підняти науковий та професійний рівень викладання українознавчих дисциплін. По-друге, сприяє глибшому і ретельнішому вивченню проблем українства цих країн та виробленню прийнятних шляхів їх розв’язання. По-третє, відкриває нові можливості налагодження широких контактів як між науковцями, викладачами, так і студентами вузів, учнями шкіл. Але більш предметно про це розкажуть представники навчальних та наукових установ, які беруть участь у конференції.
Слід більш повно і ефективніше задіяти потужний науковий потенціал наших навчальних закладів для надання якісної допомоги науковцям вузів-партнерів із сусідніх країн (Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина) у розширенні досліджень з питань україністики, написанні дисертаційних робіт, проведенні спільних конференцій та виданні наукових праць.
Особливу увагу необхідно приділяти забезпеченню навчальних закладів, бібліотек та культурних товариств українців країн Карпатського Єврорегіону художньою та методичною літературою, підручниками з української мови. В ході реалізації Регіональної програми було започатковано акцію „Подаруй книгу українській школі за кордоном“. Завдання органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, аби вона стала традиційною. І взагалі матеріальна підтримка національно –культурних осередків за кордоном з нашого боку повинна бути більш відчутною і систематичною.


Спільні свята допомагають їм відчути себе членами великої української родини
Вагомий вклад, – акцентував М.Кічковський, – у налагодження співпраці з закордонними українцями вносять закарпатські книговидавці, письменники, які беруть участь у проведенні Днів української писемності та мови в сусідніх країнах. Письменники зарубіжних країн, які пишуть українською мовою, у свою чергу, запрошуються до участі у заходах, що проводяться в рамках щорічного ярмарку „Книжковий Миколай“, виставках та презентаціях виданих ними книг. Ось і торік в Ужгороді відбулися зустрічі з одним з авторів та упорядників антології поезії та малої прози українських письменників Словаччини “Під синіми Бескидами” Іваном Яцканином. Частину накладу книги, виданої за кошти обласного бюджету, передано для подальшого поширення серед українців Словаччини. Зробивши це, ми з одного боку матеріально і морально підтримали українських письменників Словаччини, з іншого - сприяли ознайомленню широкої читацької громадськості нашого краю з їх творчістю. Але такі заходи нам слід проводити частіше.
Важливим фактором впливу владних структур області на процес співпраці із закордонними українцями є сприяння в організації та проведенні фестивалів, форумів, художніх виставок, конкурсів та інших культурно-мистецьких заходів у нашому краї та за кордоном. Адже такі заходи дають змогу підтримувати наші духовні джерела, історичні витоки національної самобутності, пропагувати і плекати українську національну духовність.
Такі заходи, практично, не проходять без участі творчих колективів Закарпаття та митців з числа закордонних українців. Серед таких свят української народної культури і мистецтва є щорічний фольклорно-пісенний фестиваль „На Синевир трембіти кличуть“, у якому беруть участь кращі мистецькі професійні та самодіяльні колективи Закарпаття, ряду сусідніх областей України та прикордонних регіонів сусідніх країн. За висловом одного з його учасників, такі свята сприяють зарубіжним українцям відчути себе по - справжньому членами великої української родини. З одержанням статусу Всеукраїнського єднаюча роль цього фестивалю зросте ще більше.
Особливе місце у здійсненні державної політики співпраці з закордонними українцями відводиться засобам масової інформації. Адже вони систематично висвітлюють події суспільно-політичного, культурно-мистецького, наукового та ділового життя закордонних українців, в тому числі і про вихідців із Закарпаття, діяльність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, національно-культурних товариств області по налагодженню транскордонного співробітництва, зміцненню міжнаціональних відносин у краї.
Зближенню, налагодженню дружніх зв’язків служить і щорічна організація спортивних змагань, спільного відпочинку та оздоровлення дітей і молоді. Такі ж заходи намічено здійснити і в нинішньому році. І не тільки щодо зв’язків з українцями, а й представниками інших національностей. Наприклад, під час відвідання Верхньої Франконії, де я очолював делегацію, домовлено, що 20 німецьких та 20 закарпатських дітей спільно проведуть один тиждень на базі оздоровчого комплексу нашого краю, вивчаючи мову, історію та культуру двох народів.


І в буденному житті взаємини будуть родинними 
Хотів би привернути вашу увагу, – додав Михайло Кічковський, – ще до одного питання. Як відомо, в нові умови поставив нас вступ сусідніх країн до Європейського Союзу та приєнання до Шенгенської угоди. Тому позитивним є укладення Україною та сусідніми Угорщиною, Польщею угод про так званий малий прикордонний рух. Сподіваємося, що найближчим часом аналогічні угоди будуть підписані з Словаччиною та Румунією, що послужить дальшому поглибленню контактів між людьми. На виконання цих угод здійснюється облаштування діючих та відкриття нових прикордонних пунктів пропуску, що створить додаткові умови для ділового, культурного та духовного спілкування представників українства та інших народів, підвищення іміджу України в Європі і світі. У той же час, недостатньо уваги звертається на розвиток співпраці з українцями, які проживають на теренах республік колишнього Радянського Союзу. За минулий рік лише один колектив-ансамбль народного танцю „Джерельце Карпат“ виступив перед українцями Кубані. Нема належного зв’язку з нашими земляками у Білорусі, Молдові, Прибалтійських країнах, з трудовими емігрантами у Чехії, Португалії, Іспанії, Італії, Німеччині.
Українська діаспора ще слабо використовується для налагодження економічних зв’язків з нашим краєм, хоч багато її представників є успішними бізнесменами. Ще недостатньо активно на це впливає і туристично-рекреаційна сфера, розвиток якої для нашої області є пріоритетним для залучення інвестицій.
Здійснення окремих заходів, передбачених регіональною програмою, часто стримується браком коштів для їх фінансування з боку обласного та районних і міських бюджетів.


Хто, як не ми?
Для подальшого розвитку співпраці із закордонними українцями, –підсумовував М.Кічковський, – обласна рада та обласна держадміністрація, органи місцевого самоврядування усіх рівнів повинні здійснити додаткові заходи:
1.Насамперед, врахувати при внесенні змін до обласного та бюджетів міст і районів на 2008 рік та при формуванні бюджетів на послідуючі роки необхідність збільшення відповідного фінансування Регіональної програми з метою покращення матеріально-технічного забезпечення зазначеного процесу з боку органів державної влади та місцевого самоврядування.
2. Включити до плану роботи Міжнародної асоціації „Карпатський Єврорегіон“ питання щодо забезпечення культурно-освітніх потреб національних меншин, запропонувавши ряд проектів, в тому числі проведення міжнародного свята художнього слова „Карпатська ватра“.
3.Виробити чітку систему співпраці владних структур, територіальних громад області з національними меншинами прикордонних регіонів сусідніх країн.
4. Поширювати досвід роботи із закордонними українцями та їх залучення до благодійних акцій по збереженню національно-культурної і духовної спадщини, в тому числі церков і замків.
5.Рекомендувати науковим установам продовжити спільні дослідження, присвячені українцям, що компактно проживають в прикордонних регіонах Угорщини, Словаччини, Румунії, Польщі, а також у США, Канаді та інших країнах, особливостям нинішньої трудової еміграції.
6. Активізувати взаємообмін викладачами та студентами вищих навчальних установ в регіонах компактного проживання українців для стажування і підвищення їх кваліфікації на відповідних курсах.
7. Ініціювати створення спільних авторських колективів для підготовки підручників та навчально-методичного забезпечення для учнів класів і шкіл з українською мовою навчання за кордоном.
8. Сприяти залученню закордонних українців для навчання у вищих навчальних закладах області.
9. Ініціювати пролонгацію успішно діючої Програми співробітництва між Міністерством освіти Словацької Республіки та Міністерством освіти України в галузі освіти на 2005-2008 роки та підготовку відповідних програм з освітніми відомствами Угорщини та Румунії.
10. Розширити практику співробітництва засобів масової інформації, встановлення прямих контактів з редакціями україномовних видань, телевізійних і радіо компаній зарубіжних країн.
11. Організувати зустрічі з підприємцями країн „Карпатського Євро регіону“ для залучення інтелектуального і ділового потенціалу та інвестицій закордонних українців в економіку області.
Я впевнений, – наголосив Михайло Кічковський, – що учасники конференції висловлять немало інших пропозицій і зауважень, реалізація яких сприятиме розширенню та поглибленню співпраці із закордонними українцями і підвищенню їх ролі в державотворенні української нації, повнішому задоволенню їх національно-культурних потреб і в той же час - прискоренню процесу входження України в Європейську спільноту.


Сам факт існування української діаспори утверджує українську присутність у світі
Юдіта Євчак подякувала голові облради за повну і всебічну інформацію та зі свого боку відзначила, що Україна належить до країн з найчисленнішою діаспорою. Найбільша українська громада – майже 10 млн. осіб ( за неофіційними даними) проживає у Росії, близько 2 млн. – у США, понад 1 млн. – у Канаді. Є українські громади в Бразилії, Аргентині, на теренах колишнього Союзу. Нині на спільних кордонах України і Євросоюзу живуть українці Польщі ( 300 тис.), Словаччини (30–40 тис.), Румунії ( 60 тис, а за даними українських організацій – 200 тис.), Угорщини ( близько 6 тис.).
За різними оцінками, далі вела вона, поза межами держави проживає від 12 до 20 мільйонів етнічних українців, тобто майже третина українського етносу перебуває за межами своєї історичної Батьківщини. Сам факт існування української діаспори утверджує українську присутність у світі.
Встановлення та активізація зв’язків з українською діаспорою останнім часом стали важливою складовою державної етнополітики. Адже закордонне українство – не просто форма існування громад, а важливий інструмент української політики. Зустрічі та діалоги із українською діаспорою упродовж останніх років є складовою програми офіційних закордонних візитів Президента України. Нині наша держава постійно та послідовно підтверджує відданість проголошеному курсу на інтеграцію до європейських структур та гармонізацію національного законодавства. Ось чому на сучасному етапі одним із приоритетних напрямів державної політики є консолідація української нації, задоволення національно–культурних освітніх мовних та інформаційних потреб українців, які проживають за її межами. У липні 2007 р. в ході офіційного візиту до Угорщини Віктор Ющенко під час зустрічі з членами президії Європейського конгресу українців та керівництвом Державного органу самоврядування українців Угорщини наголосив:„Питання допомоги та забезпечення життя українців за кордоном було і залишається одним із пріоритетних для батьківщини“. Яскравим свідченням цього є пропаганда і поширення україністики за кордоном, функціонування кафедр української філології в Будапештському, Сегедському, Пейчському університетах Угорщини, Пряшівському університеті Словаччини та інших вузах закордоння, відкриття 11 липня 2007 р. в Будапешті (Угорщина) пам’ятника Тарасу Шевченку, участь мистецьких колективів у святкуванні Шевченківських днів та Днів української культури у країнах близького зарубіжжя тощо. На це скеровані Закон України „Про правовий статус закордонних українців“, відповідно до якого Кабмін затвердив Програму облаштування осіб з числа закордонних українців, що повертаються в Україну на період до 2010 р., Укази Президента України „Про національну концепцію співпраці із закордонними українцями“, „Про розвиток зв’язків з українцями, які проживають за межами України щодо збереження, захисту та популяризації культурних надбань українства у світовому цивілізованому просторі“, Державна програма співпраці із закордонними українцями на період до 2010 р. Подальшому удосконаленню механізмів захисту прав національних меншин, збереженню і залученню інтелектуального потенціалу українців, які проживають за межами праматірної Батьківщини, налагодження та зміцнення взаємовигідного культурно-освітнього співробітництва значною мірою сприяє робота Змішаної Українсько-Угорської комісії з питань забезпечення прав національних меншин (ХІІІ засідання відбулося у м.Будапешт у липні 2007 року), Двосторонньої Українсько-Словацької комісії з питань національних меншин, освіти і культури (м.Київ, вересень 2007 року).
У листопаді 2006 року у м.Бухарест (Румунія) відбулося п’яте засідання Змішаної Українсько-Румунської комісії з питань забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, у рамках якої обговорено результати першого етапу моніторингу стану забезпечення прав осіб, які належать до української національної меншини в Румунії та румунської меншини в Україні, який пройшов у 2006 році у Чернівецькій області та повіті Сучава (Румунія).
З метою покращення ситуації української меншини в Румунії та румунської меншини в Україні у травні 2007 року в області за участі Ради Європи та ОБСЄ проведено другий етап моніторингу становища національних меншин у цих країнах. (Проведення третього етапу заплановано у травні цього року в Одеській області та повіті Тульча).
Представниками ради Європи та ОБСЄ за результатами моніторингу будуть підготовлені та надіслані на адресу міністерств закордонних справ Румунії та України відповідні рекомендації, пропозиції та зауваження щодо покращення, зокрема, стану забезпечення прав української національної меншини в Румунії.
Активна робота зазначених вище комісій засвідчує, що Україна не тільки декларує права українців за кордоном, але й забезпечує їх належну реалізацію.
Важливим є затвердження облрадою у травні 2007 р. розробленої ОДА „Регіональної програми співпраці із закордонними українцями на період до 2010 р“, на реалізацію якої тільки з обласного бюджету заплановано виділити понад 800 тис. грн.. У рамках згаданої програми у грудні минулого року під час офіційного візиту голови ОДА Олега Гаваші до повіту Марамуреш (Румунія) у рамках акції „Подаруй книгу українській школі за кордоном“ ліцею ім.Т.Шевченка м.Сігет–Мармацієй та Союзу українців Румунії передано літературу українською мовою, довідники, навчально–методичні посібники. Крім того, Товариствам української культури зарубіжжя передано у подарунок книжки з історії та краєзнавства, підручники з української мови та комплекти національного одягу для колективів художньої самодіяльності на суму 50 тис.грн.
Ця практика триватиме і в цьому році. Буде придбано художньої, довідкової та навчальної літератури на 30 тис.грн. та передано українським навчальним закладам та громадським організаціям близького зарубіжжя для поповнення бібліотечних фондів. Щоб співпраця стала ще більш дієвою та відчутнішою для організації спільного літнього відпочинку, оздоровлення, спортивних змагань, мовного стажування цього річного літа планується провести обмін групами дітей та молоді з числа закордонних українців.
Нині значна увага приділяється обміну науковцями, студентами для проведення спільних наукових досліджень, читання лекцій, наукового стажування в аспірантурах. УжНУ веде наукове співробітництво з вузами Румунії, Словаччини, Чорногорії, Угорщини, Сербії тощо.
Доцільно було б на базі вузів за кордоном, де вивчають українознавчі дисципліни, відкрити Центри україністики, як це зроблено для задоволення освітньо–культурних та мовних потреб угорської національної меншини в нашій області, де на базі УжНУ функціонує Центр гунгарології. Нині вирішується питання відкриття на базі кафедри словацької філології університету Всеукраїнського науково–методичного Центру словакістики. Заслуговує на увагу і багаторічний досвід області у реалізації культурної співпраці з країнами Карпатського Єврорегіону. Підтримка закордонного українства сьогодні, завдяки зусиллям Президента України, органів державної влади та місцевого самоврядування, вийшли на новий якісний рівень, набуває ще більшого розкрилля. Адже для України як для матері всі діти – рідні.


Роль МЗС України у зміцненні зв’язків із закордонними українцями
Про це розповіла учасникам зібрання представник МЗС України в м.Ужгороді Галина Гороховська. Так от, МЗС продовжує докладати зусилля для полегшення контактів закордонних українців з історичною батьківщиною. Управління з питань закордонного українства забезпечує роботу Національної комісії з питань закордонних українців при Кабіне

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати