Про ці та інші цікаві факти депутати дізналися у ході другого пленарного засіданні шостої сесії з інформації, поданої на їх розгляд департаментом екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації. Взявши її до уваги, обласні обранці відтак ухвалили рішення «Про стан використання родовищ корисних копалин Закарпатської області».
У документі зазначається, що на території Закарпаття розвідано 284 родовищ корисних копалин. Найбільш поширеними є будівельні корисні копалини та мінеральні води. Унікальними є родовища цеоліту та перліту. Широко розповсюджені родовища кам’яної сировини для виготовлення облицювальних плит з мармурів світлих відтінків, для виробництва скла, фарфору і фаянсу, різної сировини для металургії. Значна частина родовищ корисних копалин є багатоцільовою сировиною. Придатність сировини для різних виробництв створює усі передмови для утворення на їх базі окремих самостійних експортоздатних напрямків промисловості краю.
Станом на 2016 рік 94 надрокористувачі області отримали 133 ліцензії на користування надрами.
Впродовж 2014-2016 років сесією облради розглянуто 40 проектів рішень на користування надрами, з яких погоджено 27. На даний час із 27 погоджень 12 надрокористувачів змогли отримати спецдозволи на користування надрами.
Проаналізувавши діяльність 94 ліцензованих підприємницьких структур, із 67 працюючих підприємств в області, що поповнюють державний та місцевий бюджети, зафіксовано, що 29 – займаються видобутком мінеральних і прісних вод, 4 – видобутком термальних вод, 2- родовища цеоліту, 9 – займається розробкою родовищ андезиту, 8 – родовищами глини, 2 – родовищами піску, 2- газові родовища, та по одному родовищі доломіту, пісковику, каоліну, перліту, бентонітових глин, вапна та бурого вугілля.
Якщо у 2014 році 50% рентної плати за користування надрами надходили до обласного бюджету та 50 % до державного, то з 2015 року 25% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення зараховується до міських бюджетів, а 75,0 % – до державного бюджету.
Разом з тим, з 1 квітня 2014 року плата за користування надрами для видобування окремих видів корисних копалин (сировина для бутового каменю та сировина піщано-гравійна) зараховується не до бюджетів місцевого самоврядування, а до державного та обласного бюджетів.
Основною перепоною на шляху розвитку гірничодобувних підприємств є занадто складна, не ефективна, бюрократична процедура отримання ліцензій на користування надрами.
Для багатьох діючих гірничодобувних підприємств області ситуація із надання спецдозволів на користування надрами набула загрозливого характеру.
В інформації наголошується, що за кожним пакетом документів стоїть колектив виробничого підприємства, який виготовляє національний продукт (ВВП), сплачує податки, створює робочі місця, сприяє соціально-економічному розвитку, що особливої актуальності набуло в умовах кризи.
Через труднощі дозвільно-узгоджувальних процедур на розробку родовищ корисних копалин іноземні інвестори досить часто відмовляються вкладати кошти у видобувну галузь області..
Далі департамент зазначає, що «як пропозицію для врегулювання ситуації щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами просимо внести зміни до законодавства України щодо делегування повноважень із надання спеціальних дозволів на право користування корисними копалинами місцевого значення місцевим органам влади» .
Йдеться в інформації і про основні негативні чинники змін екологічного стану в районах із розробок корисних копалин. Для покращення ситуації в галузі використання мінерально-сировинної бази області та охорони надр пропонується зробити конкретні кроки – від позбавлення спецдозволів (ліцензій) на користування надрами надрокористувачів, які без поважних причин не розробляють родовища на протязі більше 2-х років до розробки і впровадження конкретних проектів з активізації видобутку сировинних ресурсів та їх переробки, у т.ч. із залученням іноземних інвестицій.
Окреслено й інші проблемні питання, серед яких – і самовільні розробки родовищ корисних копалин, і високий рівень порушень природоохоронного законодавства при експлуатації родовищ, і низькі інвестиції в модернізацію виробництва, і дефіцит кваліфікованих спеціалістів з гірничої справи та ін .
Досить детально подано мінерально-сировинну базу та розвідані родовища. До прикладу, в області розвідано 12 родовищ вуглеводнів, балансові та умовно балансові запаси з невизначеним промисловим значенням вільного газу яких складають близько 4,661 млрд.куб.м. До промислової розробки залучено 2 родовища – Солотвинське та Русько-Комарівське на інших – проводиться розвідка.
Запаси бурого вугілля зосереджені на 4 родовищах і складають 39,1 млн.т (0,4% від загальних запасів в Україні). До експлуатації залучене 1 родовище -Ільницьке.
Руди золота представлені двома родовищами – Мужіївським та Сауляк.
Руди кольорових металів представлені трьома родовищами – Гаврищук, Квасівське та Берегівське.
В результаті розробки ділянки надр Мужіївського золото-поліметалічного родовища підприємством ТОВ “Закарпатполіметали” здійснювався негативний вплив на навколишнє природне середовище шляхом забруднення ґрунту, поверхневих та підземних вод. На території родовища знаходяться відвали рудовмістних порід площею близько 5,75 га та об’ємом до 120 тис. м3. На прилеглих до підприємства територіях за даними моніторингу зафіксовано перевищення вмісту свинцю та міді в пробах ґрунту, у воді- підвищений вміст кадмію.
У кінці грудня 2010 року отримано спецдозвіл на промислову розробку родовища ,,Сауляк” (ділянки рудне тіло1 та 2) ТзОВ ,,Сауляк”.
Серед родовищ гірничо-хімічного напрямку в області присутні сіль кухонна, сировина для вапнування кислих ґрунтів, барит та сировина для мінеральних фарб. Розробляється Біганське родовище баритів, балансові запаси якого складають 2,9 млн.т. за промисловими категоріями А+В+С1 і С2.
Область налічує 5 родовищ мінеральних фарб із запасами 6209,2 тис.т., які не розробляються.
Закарпатська область одна із найбільш багатих на цеоліти, які представлені 3 родовищами: – Сокирницьким, Саригич та Зеленокам’яним.
Такі види корисних копалин як перліт, цеоліт, мармур видобуваються виключно на території Закарпаття, видобуток яких становить 100% від загального в Україні.
Закарпатська область володіє добре розвиненою сировинною базою будматеріалів, на території якої налічується 179 родовищ корисних копалин для будівництва. На даний час ліцензовані 63 родовища.
Розвіданих родовищ каменю облицювального в області налічується – 22, із яких наявні ліцензії у – 7, каменю будівельного налічується – 50 родовищ, з яких наявні ліцензії у – 28.
Закарпатська область налічує 81 родовище сировини цегельно-черепичної з запасами 81,4 млн.м3 за промисловими категоріями А+В+С1, з яких ліцензовані -7 родовищ.
Підземні прісні води для господарсько-питного і виробничо-технічного водопостачання розвідані на 24 ділянках. Ліцензовано 11 ділянок, балансові запаси прісної води складають 344,99 тис. м3/добу.
Мінеральні підземні води розвідані на 38 ділянках, ліцензовані – 36. Сумарна кількість запасів становить 4215,0 м3/добу.
Термальні води представлені єдиним на Україні ,,Берегівським” родовищем, балансові запаси якого становлять 0,871 тис. м3/добу.
Державною службою геології та надр України у період 2014-2016 років проведено перевірку 23 надрокористувачів на виконання умов спецозволів на користування надрами. За результатами перевірок зупинено дію спецдозволу № 4112 від 16.03.2012 ТЗОВ ,,Західна геолого-розвідувальна компанія”, надана, та винесено питання на розгляд комісії щодо зупинення спецдозволу ПВКП ,,Діорит” та ЗФ ТОВ ,,Готіс” ,,Санаторій гірська Тиса” та МПП ,,Алекс”, повідомляє прес-служба облради.