18.01.17
Фахівці аналітичного центру CEDOS Ігор Самохін та Ірина Когут досліджували питання, які фактори впливають на нерівність результатів навчання в середній школі.
У межах дослідження провели опитування учасників ЗНО-2016, у якому взяли участь десятки тисяч випускників шкіл. Це дозволило вперше оцінити вплив соціально-економічних чинників на навчальні досягнення.
Очевидний розрив між міськими та сільськими школами, а також між звичайними та “елітними”. За твердженням авторів дослідження, особливо велике значення має освіта батьків. Також на результати впливає сфера праці й посада батьків, наявність батьків-заробітчан, наявність удома книжок, розмір класу, необхідність добиратись до школи в інший населений пункт, можливість готуватись до тесту з репетитором, гендер тощо.
В опитуванні було враховано також індивідуальні та мотиваційні чинники, що відіграють велику роль. Із менш очікуваних результатів: автори дослідження пишуть про відсутність зв’язку між статками родини та балом ЗНО.
Але існує ефект, пов’язаний із відсутністю когось із батьків через роботу за кордоном. Такі родини в середньому заможніші за інші (очевидно, завдяки грошовим переказам), але результати учасників ЗНО із таких родин суттєво гірші. Тільки близько 5% учасників мають батьків, що працюють за кордоном, однак вони нерівномірно розподілені за регіонами: як твердять автори дослідження, у Закарпатській області 20% випускників мають батьків за кордоном. Це найвищий показник в Україні, для порівняння: в Івано-Франківській – 15%, у Тернопільській – 11.5%. Батьки на заробітках – явище, більш поширене у сільській місцевості та у невеликих містечках.
Найчастіше за кордоном працює батько, дещо рідше – мати, і ще рідше відсутні обоє батьків. Із цих трьох імовірних ситуацій найгірші результати дає відсутність матері: випускники з мамою за кордоном мають на 8 балів менше з української мови та на 8 балів менше з математики, ніж випускники з родин, де ніхто не працює за кордоном. З урахуванням додаткових змінних, відсутність матері через її роботу за кордоном має статистично значущий ефект, віднімаючи 2.1 бали з української (для математики ефект незначний). Відсутність батька в Україні означає -2.1 з української та -3 з математики – тобто в регресійному аналізі робота батька за кордоном має іще гірші наслідки для навчання.
Як твердять автори, дослідження не дає остаточних відповідей на всі питання: бажано проводити аналогічні, методологічно вдосконалені опитування щороку, щоб побачити тенденції і переконатись у значущості перелічених чинників. Але як перший крок таке дослідження є дуже цінним задля кращого розуміння поточного стану доступу до якісної освіти в Україні та шляхів зміни освітньої політики.
Більш детально із результатами дослідження можна ознайомитися за покликанням.
Освітній портал Закарпаття