Дубове навколішки провело в останню путь Миколу Федоришина, що помер після поранення на Донбасі (ФОТО)

З початку року 35-літній  Микола Федоришин служив гранатометником у складі 128-ї бригади у зоні бойових дій як контрактник. 12 квітня цього року під час несення наряду біля шахти Бутівка під Донецьком ворожий снайпер вцілив бійцю у щелепу.  Врятували життя чоловіка хірурги клініки ім.Мечникова м. Дніпро. Операція була доволі складна,  адже важка куля снайперського калібру розбила скулову кістку й зупинилась у основі черепа, тож, щоб дістати її, кілька хірургів одночасно оперували бійця дві години. Та все ж кулю вийняли, і вже через день Микола прийшов до тями.

Вже наприкінці квітня чоловік повернувся до родини на Тячівщину. Вдома, у присілку Ракове (Вільхівці), на чоловіка чекала дружина та троє дітей, а у Дубовому – рідна матір. 

Кілька тижнів чоловік побув вдома, однак самопочуття не покращилось. Почались проблеми з кишечником. Поправити здоров’я бійцю намагались у Мукачівському госпіталі, згодом він проходив реабілітацію у санаторіях. До останніх днів Микола боровся за життя. Однак 22 жовтня серце мужнього воїна АТО, люблячого чоловіка, батька трьох дітей та дорогого сина Миколи Федоришина зупинилось. Причиною смерті лікарі назвали страшну недугу -  гострий панкренекроз.

Мати бійця Василина Федоришин забажала, аби її син спочивав на кладовищі у рідному селищі. 

Тому тіло чоловіка перевезли з Ракова, де останні 15 років жив з дружиною та дітьми, до Дубового, де він народився й виріс. 

Відтак, 24 жовтня на подвір’ї дому матері загиблого відбулася похоронна процесія.

Розділити біль втрати з рідними загиблого та провести воїна-земляка в останню путь прийшли односельці, рідні, знайомі, сусіди... Приїхали і керівники районної влади, жителі навколишніх сіл, товариші по військовій службі, громадськість. Всі вони несли вінки, квіти, тримали в долонях поминальні свічки.

Заупокійну службу відправили сім священнослужителів – протоієреї Володимир Барна, Василь Селебинка, Юрій Магей, Юрій Дудаш, Василь Магурський, Михайло Григанич та Іоан Петровці.

Після молебню прощальне слово мав селищний голова Василь Носа.

Відтак траурна процесія вирушила на селищне кладовище. Обабіч дороги школярі з квітами в руках стали на коліна та утворили живий коридор.

Героя поховали під залпи військового салюту. Пам’ять про Миколу Федоришина завжди житиме у серцях його земляків. Слава герою!

Теги: Микола Федоришин, Дубове, Донбас, герой

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати