101 рік тому, в розпал Першої світової війни, Османська імперія влаштувала етнічні чистки вірмен. Тривали вони кілька років. Тоді у масових убивствах загинули півтора мільйони людей.
"Визнання геноциду – це не данина вірменському народові та нашим мученикам. Визнання геноциду – це тріумф людської совісті та справедливості над нетерпимістю та ненавистю", – президент Вірменії Серж Саргсян.
Рік тому, 16.05.2015 р., в пам’ять про 100-річчя геноциду вірмен в Ужгороді на Київській набережній біля Закарпатського обласного драмтеатру було встановлено пам'ятний знак «Хачкар» – вірменський пам'ятник з дорогоцінного вулканічного каменю (туфу) із зображенням хреста на спеціально облагородженій території, його ще називають хрест-камнем.
Всього таких вірменських пам'ятних знаків виготовлено близько 15 тисяч по всьому світу і кожен відрізняється своїм неповторним візерунком, хоча всі візерунки зазвичай витримані в єдиному стилі.
В Ужгороді, влада якого в 2010 році визнала факт геноциду вірменської нації (рішення УМР від 14.05.2010 р. №1438), як і в багатьох інших обласних центрах України, "Хачкар" встановлено в єдиному екземплярі на території Закарпатської області.
Всіх небайдужих на захід-реквієм зі вшанування пам’яті жертв геноциду вірмен в 1915 році, який відбудеться в обласному центрі Закарпаття, 24 квітня. о 13:00 біля пам’ятного знаку «Хачкар» (Ужгород, Київська набережна, біля драмтеатру).
Копча 2016-04-24 / 16:50:58
З 195 країн світу знищення вірменів саме як геноцид визнало тільки 29 країн і Україна до них не належить однак та ж Вірменія не визнала голодомор в Україні за акт геноциду хоча 24 країни світу уже зробили це.
До Крука 2016-04-24 / 13:32:36
Будь-який геноцид - трагедія. А трагедії треба пам'ятати, їхні жертви згадувати в молитвах, ушановувати. Все решта, і ваш коментар в тому числі - спекуляції. Оглядатися на те, хто що скаже - примітивно.
Степан Крук 2016-04-24 / 11:00:51
Дуже не доречний захід з огляду на зовнішньо політичну ситуацію: взаємодію України та Турціїї по подоланню агресії Росії та останніх подій в Нагірному Карабасі. Це міроприємство в Ужгороді могли організувати тільки проросійські сили за участю кучки вірмен. Це антидержавний захід, оскільки Україна офіційно не визнала факт геноциду.