Сьогодні, 10 січня, в рідному селі Кендерешів (стара назва – Коноплівці) Мукачівського району Закарпатської області, в будинку на вулиці Виноградній, 5, де мешкають мати та брат героя, відбулася прощальна панахида до роковин загибелі "Скіфа" за участі рідних, знайомих, волонтерів та бойових побратимів.
Олег Сидор "Скіфа" (народився 15.03.1977 року в Мукачеві) почав активну громадську позицію та боротьбу за справедливість і свободу ще до початку Революції Гідності, «закривши» декілька нарколабораторій на Мукачівщині.
У січні 2014 року він продовжив свою «боротьбу» на столичному Майдані, де спочатку входив до Закарпатського підрозділу 7 сотні Самооборони Майдану, а в подальшому очолив підрозділ Групи швидкого реагування «Яструб» в складі 8-ї афганської сотні.
Він був учасником всіх «зіткнень» на Майдані, на Грушевського, на Хрещатику при штурмі Українського дому, на Інститутській, а 18 лютого 2014 р. і в Маріїнському парку та прилеглих вулицях, де він разом зі свої підрозділом виводили з під обстрілів людей, забезпечували їх захист, виявляли диверсантів.
Він разом зі своїми двома побратимами 18 лютого на Інститутській, в білих камуфляжах, стояли до останнього біля Жовтневого палацу, відчайдушно стримуючи всіма підручними засобами «беркутівців» та їх БТР з водометом. І пішли звідти лише коли зі сцени Майдану закричали: «Хлопці в білих камуфляжах, спускайтеся, забирайтесь звідти, ви там залишились самі!..» Там же він отримав також і свою першу травму – опіки лиця від гранати, що розірвалася поруч.
"Скіфа" знав спочатку весь Майдан, а потім і вся Луганщина, де він як доброволець-командир штурмового підрозділу батальйону "Айдар" боровся за звільнення української землі від загарбника. За його безпосередньої участі було звільнено від проросійських сепаратистів більше десятка населених пунктів Луганщини. Кількість людей, що їх безпосередньо він зі своїми побратимами вивів із підконтрольних бойовикам територій, вимірюється сотнями, а вберіг він неминучої загибелі – тисячі...
У серпні 2014 року, під час звільнення смт Новосвітлівка Луганської області, де запеклий бій тривав десяток днів, Олег отримав поранення внаслідок обстрілів «Градом» із фосфорним ураженням тіла, внаслідок використання ворогом заборонених міжнародними конвенціями снарядів. Однак вже восени цього ж року, відмовившись від подальшої реабілітації, як справжній Герой повернувся до батальйону на Луганщині, бо не міг залишати своїх бійців на одинці з ворогом, де нажаль і загинув під час бойових дій.
«Скіф» був справжнім патріотом, відважним захисником, хорошим командиром, бійцем, другом, побратимом, братом, батьком, чоловіком, сином.. і просто справжньою Людиною з великої літери...
ДО ТЕМИ:
Фото Роберта Голованенка