Син військового і просто хороший добродушний хлопець - так характеризують юнака у його рідному місті. Однокласниця ледь не зомліває у вестибюлі, хлопці - шкільні друзі у чорних сорочках і зі слізьми на очах відмовляються розповідати про Роланда, а вчителька пані Єва каже - юнак заслуговує лише добрих слів. Дідусь угорською оповідає: онук був життєрадісним, любив риболовлю, а сам ніби й не вірить, що сталося...
Армійське начальство каже - усе сталося раптово, зараз триває слідство, але вже відомо - трапилося це на блок-посту, хлопця застрелили з машини, побратими виносили його під кулями... З їх слів видається, що Роланд таки хотів бути військовим.
На церемонії прощання десятки військових, керівники "силових" служб області і особисто голова ОДА Валерій Лунченко, який по завершенні служби на своїй персональній сторінці у Фейсбуку пообіцяв допомогу родині загиблого: "Страшно і боляче, коли вмирають молоді хлопці, коли бачиш горе батьків, близьких. Обіцяю, що сім’я загиблого героя отримає допомогу, хоча розумію, що будь-які компенсації - ніщо, зважаючи на таку втрату.Вічна пам’ять Герою України! Боже, бережи Україну!", - відгукнувся Валерій Лунченко...
... До того ж на церемонії прощання служба лунала двома мовами - українською і угорською. А головне - в присутності сотень берегівчан. Уся путь, якою несли труну від місця служби - у квітах...
На цьому слова завершуються. Закарпаття втратило сина.
сотник 2014-06-16 / 19:41:59
Низький поклін всім берегівчанам, які прийшли віддати шану герою України Роналду Поповичу 20-річному юнаку, який поклав своє життя на алтар за нашу Україну. Серед 2-х тисячної процесії були й очільники міста, на обличчях яких були людські емоції. Обурення викликає бездіяльність і не володіння ситуацією керівництва Будинку культури, з вини яких 90% учасників траурної процесії залишались простими статистами, оскільки не було забезпечено озвучення заходу. Вони були позбавлені можливості почути змістовну літургію, спів церковного хору і гімну-реквієму "Плине кача по Тисині", "Коли ви вмирали-вам дзвони не грали". Постійно впадає в око "неосвічена культура" нашого міста, яка може (на День незалежності) поставити виконання Державного Гімну України 4 рази поспіль під час одного заходу, що є блюзнірством на межі з наругою, і т.д.