Нову книжку перекладача Віктора Мотрука вже оцінили в Ужгороді та Франції (ФОТО)

На  Закарпатті він є по суті єдиним перекладачем із французької мови, що займається художніми перекладами. У його доробку не тільки переклади оповідань, поетичних мініатюр найкращих французьких літераторів, а й  публіцистика. Цього разу Віктор Мотрук представив своє нове видання – переклад філософських есе двох відомих інтелектуалів Жана-П’єра Бару з Монпельє і Лу Марена з Марселя про творчість Сартра і Камю з точки зору  їх ставлення до проблеми насильства і ненасильства в суспільстві.

За словами автора, ця книжка є зовсім новим поглядом на  Сартра і Камю, цих видатних французьких філософів, письменників та лауреатів Нобелівської премії. Їх філософські праці, вважає перекладач, надзвичайно важливі для покоління ХХІ століття, занятого пошуком, розробкою нових світоглядних цінностей і орієнтирів, зокрема тієї моральності і єдності свідомості, до якої вони закликали. В  Україні твори цих митці перекладалися українською доволі активно, зокрема в останні роки у серії «Нобелівські лауреати» популярного київського видавництва «Юніверс», а у Франції та інших країнах їх філософська й літературна  спадщина  також активно досліджувалася літературознавцями.

Попри певні здобутки все ж слід визнати, що життєвий шлях і художній доробок геніальних митців вивчені не до кінця, і залишилося ще багато білих плям, які потребують свого ґрунтовного розкриття.  Ознайомившись з есе Ж.-П. Бару та  Л. Марена, виникла ідея об’єднати ці два видання в одній книжці.  «Ж-П. Сартр, А. Камю: погляд із ХХІ століття на трактування проблеми насильства/ненасильства» є спільним французько-українським культурним проектом, здійснюваним з французької сторони відомими  інтелектуалами  Жаном-П’єром Бару і Лу Мареном, а з українського – ужгородцем.  Крім перекладів текстів есе, до видання увійшли переклад передмови, яку спеціально для цієї книги написав Жан-П’єр Бару,  довідка про авторів та післямова, які написав Віктор Мотрук, він же є й  упорядником книжки. Видало  її видавництво «Ліра», яке зробило дуже гарне оформлення книги. Оригінальний дизайн книги  приємно здивував навіть  французьких друзів перекладача, корті самі є видавцями і видають книги.  

Видатним французьким митцям ХХ ст. Ж.-П. Сартру (1905-1980) і А. Камю (1913-1960) судилося стати духовними лідерами західної інтелігенції, яка в повоєнний переживала тяжкі потрясіння. Їхні твори виявилися співзвучними умонастроям, які тоді ширилися серед неї.

Краще збагнути непересічність постаті Сартра, його життєвий шлях, широкий спектр його зацікавлень, полемічність та оригінальність його філософських тез і соціальних гіпотез читачеві допоможе ґрунтовне есе його однодумця і товариша  по громадській діяльності у 60-70-і роки – відомого у Франції філософа, публіциста, культуролога, видавця і письменника Жана-П’єра Бару, в якому центральне місце відведене трактуванню Сартром проблеми насильства/ненасильства з боку «пригноблених», проблеми моралі, питання його ставлення до терористичних дій як методів соціальної боротьби.

Щодо Камю, то в оцінці його постаті філософа, письменника, громадського діяча також не бракує розходжень. Білі плями у його творчості досліджує у своєму есе письменник, науковець і журналіст Лу Марен з Марселя, лібертаріянець, прихильник застосування ненасильницьких методів соціальної боротьби.  Предметом його аналізу став раніше невідомий Камю. Камю, союзник іспанських республіканців, Камю, симпатик лібертаріянців, який активно співпрацював з їх друкованими засобами, від яких перейняв ідеї, які фактично й сформували     його концепцію ненасильства, чию ефективність він, слідом за Ганді, звеличував. Під цим кутом зору творчість славетного французького митця не була ще предметом окремого вивчення. Перед нами «новий» Камю – суворий і непримиренний борець, безкомпромісний критик буржуазного суспільства, де, як сам визнає, йому гидко жити і східноєвропейського соціалізму з його авторитарними комуністичними режимами.

Порівняння естетики Сартра й естетики Камю свідчить про спільність висвітлюваних авторами тем і проблем: абсурд людського буття, відсторонення героїв від суспільства, самотність особистості, нехтування нею загальноприйнятними умовностями і нормами життя, які воно їй нав’язує, феномен бунту як досвіду абсурду тощо.

У своїй передмові до даної книжки, що має назву «За об’єднання Сартра  і Камю»  Ж.-П. Бару висловлює думку, що треба зруйнувати мур, що   роз’єднує геніальних мислителів. У ХХІ ст. вони потрібні нам обидва – з тим спільним, що притаманне кожному з них, і навіть з тим, що їх роз’єднує, бо творчість кожного з них, що несе в собі високі духовні  і художні цінності, витримала перевірку часом.

Декан факультету європейського права і правознавства УжНУ, професору, доктору юридичних наук Ярослав Лазур, який є науковим редактором книги, зазначив, що Сартр  і Камю є класиками філософської ідеї гуманізму, що лежить в основі системи всіх людських цінностей і права зокрема. І приємно, що саме в Закарпатті знайшлася людина, що звернула увагу і переклала книги, які  аналізують  погляди цих знаменитих філософів. Впевнений, що книга стане основою для написання наукових праць, а також стане настільною книгою для наших політиків, від яких залежить розвиток нашого суспільства, бо тут є дуже багато цінних практичних речей.

Професор, доктор філологічних наук, завідувач кафедри російської літератури Наталія Бедзір висловила  на презентації велике спасибі автору за переклад, бо це дуже тяжка праця, і за справжню серйозну літературу, якої так не вистачає.

Теги: Сартр, Камю, насильство, Мотрук, переклад

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати