«Найбільше від цьогорічної спеки постраждали плодові дерева: персики, груші та абрикоси. Останніх взагалі на усіх обласних ринках, якщо звернули увагу, було обмаль», – каже садівник Михайло Бабідорич. Ще прикупити можна було абрикоси середнього періоду дозрівання, бо тоді дощові дні чергувалися з сонячними. Ранні плоди цього фрукта «загубила» холодна весна – цвітіння відбулося, однак не було зав'язі. Пізні абрикоси, як і деякі сорти яблук та груш, ще не встигнувши дозріти, опадали з дерев. «Плоди не дозрівають, бо зневоднені – через спеку вода, поживні речовини та кисень не доходять до точки росту дерева. А гнійні процеси найчастіш відбуваються через клювання ще не дозрілого яблука, груші тощо тим же дроздом чи іншим птахом – після цього плід або опадає, або загниває, уражений так званим «саженим грибом», яких у повітрі сотні».
Щодо овочевих, то тут ситуація менш критична. Суттєво від великої температури постраждали хіба що огірки. « Я обробляв їх дендробациліном, бітоксибациліном та планрізом і це в якійсь мірі допомогло врятувати хоч і невелику частину урожаю».
Пан Михайло каже, що «з моря погоди не чекає» і поливає свої сад та город кожного дня сам. Під кожне плодове дерево, яке досягло 20-річного віку, підливає десь зо 30 літрів води. Каже, що це мінімальна потреба саду у таку спеку: можна і більше, однак не менше. Більш молодим насадженням достатньо і 10 – 15 літрів. Садівник радить робити це вранці, тоді температура повітря є нейтральною. «Знову почалися холодні ночі, тож вечірній полив лише зашкодить дереву. Вдень, уже біля 11-ої, починається спека, тож вода випаровується ще з більшою швидкістю, відповідно, осушуються грунти і зневодненюється коренева система». Михайло Бабідорич категорично проти підживлення дерев цими днями: «Не можна при такій температурі використовувати для обробки саду ні органічні сполуки, ні мінеральні добрива. Це лише призведе до ще більших його опіків».
Ольга Борсук, Зелене Закарпаття