Первоцвіти зустрічають гостей уже при вході до ужгородського «царству рослин». Шафран, білоцвіт, пролісок дволистий і сибірський розтилаються чи не по всій території саду. «Скоро зацвітуть еритроній собачий зуб». Чекаємо і квітів рябчика шахового»,- розповідає дендролог Ботанічного саду УжНУ Надія Копинець.
Немала колекція в Ботсаду і видів рододендронів. Їх більшість завезена зі Львова та Києва.
Біля рододендронів гордо росте ялиця одноколірна. Її Батьківщина – Пн. Америка. У Карпатах росте ялиця біла, а це одноколірна, яка зустрічається вкрай рідко. «Ми нею особливо пишаємося», - заявляє Наталія Іванівна. Мамонтове дерево – ще одна гордість саду: одному вже 32, а іншому – 25 рік. Росте ця культура до 5 тис.років (!). «За літературними даними перші квіти на дереві повинні з’являтися у його 80-річному віці, однак цьогоріч зацвіло молодше деревце», - хвалиться пані Надія. Дерево просто гігантських (справді, «мамонтових») розмірів, тому сьогодні дендрологи намагаються зясувати, чи на ньому і чоловічі, і жіночі квіти. Вдивляючись знизу, можна побачити квіти лише чоловічої статі. Мамонтове дерево прекрасно почуває себе в Ботсаду. За твердження дендролога пані Надія, навіть краще, ніж рідному Криму, у Ялтиському нікіцькому саду, звідки і отримав його наш ботсад. Вочевидь для нього там надто сухий клімат і йому до вподоби наш вологий.
Милує око в саду і плодове декоративне дерево падуб гостролистний. Ягоди падуба (гостролиста) дозрівають ще восени і добре зберігаються на дереві всю зиму аж до весни. До речі, у Японії і в частині США ставлять гілку падуба як новорічне деревце. Воно чудово зберігається і є гарною окрасою для новорічного столу.
Дорогою до теплиць Ботсаду росте зимоцвіт пахучий. Відповідно до своєї назви, зацвів ще холодної пори, а оскільки лютий видався теплішим за перший місяць весни, то культара вже і відцвіла. Залишилися на ньому поодинокі квіточки чудового запаху.
У теплицях, як і в оранжереї Ботсаду ну просто справжній рай. У теплиці зберігаються культури, котрі потребують постійної плюсової температури, а також нові, котрі проходять випробовування, акліматизацію. До речі, ужгородський ботсад обмінюється культурами з близько 36 подібними українськими і закордонними установами: ботсадами Львіва, Києва, Угорщини, Чехії, Словаччини, Канади, Франції, Японії і з країн колишнього СРСР. «Найновіші культури ще проходять у нас випробування. Спочатку ми отримуємо каталогу насіння, також ми видаємо свій. Отримані насіння висіваємо у себе в акліматизаційних теплицях, через певний час після сходів переносимо культуру у відкритий грунт, на інтродукційну ділянку. Коли ж до нас приходять саджанці, то в першу чергу вони повинні пройти обстеження у карантинній інспекції. Якщо ж після перевірки не виявлено ніяких захворювань чи шкідників, лише тоді ці рослини можуть проходити акліматизацію в ботанічному саду», - розповідає Надія Копинець. У теплиці, де температура 12-16, розквітли гвоздики та кали. За словами директора Ботсаду Андрія Сойми, +10 вдавалося зберігати в теплицях та оранжереї і взимку, тому всі культури добре збереглися.
У оранжереї Ботсаду вже милують око яскравочервоні камелії. Біленька камелія тільки-но розпускається.
Покрівля оранжереї є одним з найактуальніших питань для Ботсаду УжНУ. Вона потребує нагального ремонту. Зараз адміністрація установи працює і над планом залучення додаткових коштів для свого розвитку: оскільки Ботсад є навчальною базою УжНУ, то вести свою комерційну діяльність не може. Єдиним джерелом доходу для саду можуть бути екскурсії, однак тут потрібно розробити план їхньої організації, над чим зараз і працюють співробітники Ботсаду. До речі, за ужгородським «царством рослин» доглядають 28 працівників. Та тут і є над чим працювати: у Ботсаду площею 4.3 гектари налічується приблизно 1600 культур. До висадки готуються білі сакури, ще кілька видів магнолії (а їх у саду вже 8) та рододендрони.