Свято відзначали гучно у центрі Чомонина. Поки майстри показували майстер-класи, на великій сцені виступали художні колективи, а організатори пояснювали, як простий віник може врятувати економіку цілого району. Чомонинський сільський голова Тібор Бакша каже, що якби знайти ринко збуту, село можна підняти за 5 років: «Ми звернулися до району з ініціативою проводити такий фестиваль, вирішили підтримати споконвічне ремесло наших мешканців».
У Мукачівській РДА говорять і про спеціальний туристичний маршрут, який можна запустити через Чомонин. Адже наскільки б не розвивався технічний прогрес, віник залишається головним у господині, слугує оберегом в оселі.
Із 850 родин у селі понад 600 вирощують сорго – рослину, з якої і плетуть віники. Вміння передають поколіннями. По селу десятиліттями ходить легенда, згідно з якою, віник вперше завезли у сусіднє село Добронь угорці. А чомонинці хотіли підгледіти, що це таке. Підіслали дівчат, які проте нічого не вивідали. Вже потім хлопці принесли одного віника в Чомонин. Розібрали на «запчастини» і склали. Так і навчилися робити цю найнеобхіднішу для господарства річ.
Сьогодні, щоб зробити віника, майстру вистачить і 5 хвилин. За день один майстер може зробити 70-120 віників. Був би попит, кажуть у селі, - завалили б чомонинськими віниками всю Україну.
Золтан Годор, виробляє віники роками, цією справою у нього здавна займалася вся родина, сам віники робить з дитинства. Розповідає, що урожай сорго збирають двічі на рік. Рослина подібна на кукурудзу, потребує такого ж догляду. Насіння використовують як корм для худоби, там дуже багато білків. Стеблини йдуть на віники.
«Раніше для перев’язування віників використовували вербову лозу, коноплю, а нині –синтетичну стрічку, – каже Золтан Годор. – Продаємо віники на базарі або закупівельникам. Один віник коштує у мене 15 гривень. Даю рік гарантії!»
350 га землі у селі зайнято під посіви сорго. У селі сподіваються, що їхня промоція продукції зокрема і через фестиваль зацікавить не тільки туристів і дрібних покупців, а й дасть можливість просувати «закарпатський віник» далеко за межі Закарпаття, повідомили Закарпаття онлайн в Ужгородському прес-клубі.