
Про це йдеться у об’ємному журналістському розслідуванні «Таємниці» річки Уж. Що краплина води може розповісти про забудову міста?», автори якого досліджували можливий негативний вплив забудови обласного центру у останні роки на якість води у річці Уж, через відсутність комунальних каналізаційних мереж у місцях активного будівництва, їх поганий стан у центрі міста та перевантаженість очисних споруд. А також через самовільні врізки приватного сектору до системи самоспливної каналізації, через які неочищені від фекального забруднення води потрапляють у річку.
Особливо критична ситуація із якістю води, як показали результати фізико-хімічних та мікробіологічних досліджень, у районі Епіцентру (кол. ТЦ «Нова лінія» – ред.) та вулиці Загорська, біля 3-ї школи на набережній Незалежності, на Ботанічній набережній та біля транспортного мосту по вулиці Академіка Шпеника, нижче мікрорайону Радванка.
На Ботанічній набережній Ужгородська міська рада ще на початку літа встановила попереджувальні знаки «Купатись заборонено» через наявність у воді кишкової палички. У районі парку «Підзамковий» її кількість була 15 000 дм/куб при нормі 10 000, у районі Епіцентру – 21 000 дм/куб.

У ході журналістського експерименту, який проводився під час розслідування, наявність кишкової палички у районі Ботанічної набережної журналісти підтвердили також.
На набережній зводять п’ятиповерховий будинок преміум-класу «Botanic Club House» з підземним паркінгом на 21 квартиру, ціна яких за метр квадратний коливається від 130 до 150 тис. грн, від ТОВ «Ботанік Девелопмент». Будинок зводять попри відсутність затвердженого детального плану, інвестором у розробку якого виступила згадана компанія.
Містобудівні умови та обмеження Ужгородська міська рада видала на погоджену, департаментом культури Закарпатської ОВА реконструкцію 5-ти підсобних будівель, які були раніше на цій території, ТОВ «ГРІНБУД Ужгород». Це компанія, яка є засновником згаданої «Ботанік Девелопмент».
У лютому цього року містобудівна документація не пройшла громадські обговорення. Ужгородці були проти затвердження детального плану і, навіть, зареєстрували відповідну петицію, що набрала необхідну кількість голосів, але яку не підтримали депутати. Погоджувальна комісія Ужгородської міської ради, яка розглядала подані у ході громадського обговорення та громадських слухань зауваження і пропозиції, забудову підтримала.
На черговій сесії 20 серпня під тиском громадськості депутати проголосували за критичну правку до проєкту рішення, а саме про відмову у затвердженні детального плану для Ботанічної набережної. Проте міський голова Богдан Андріїв після цього поспіхом оголосив перерву у сесії і депутатам, які знову зібрались лише 25 серпня, забракло голосів для відхилення документу.
Бенефіціарні власники ТОВ «Ботанік Девелопмент» – Олександр Волошин та ТОВ «ГРІНБУД Ужгород» з бізнес-групи родини Ковальських. Зв’язок з цією групою прослідковується через компанію-засновника «ГРІНБУД Ужгород» – «ГРІНХАУС Ужгород», де у Яни Ковальської значиться частка 50%.
Олександр Волошин – син Івана Волошина, першого заступника міського голови Ужгорода у 2014-2015 роках, який значиться керівником компанії.
Це не перша скандальна реконструкція Івана Волошина в Ужгороді. За матеріалами видання «ПравдаЄ» раніше, під виглядом таких же робіт, зруйнували та перебудували пам’ятку архітектури – готель «Корона» на площі Театральній. Міська рада продала готель і через ряд компаній його придбала пов'язана із Волошиним фірма.
Іван Волошин на питання, чому компанія його родини розпочала нове будівництво за дозволами на реконструкцію, без затвердженого детального плану і на землях загального користування відповів, що нічого не порушує:
«Законодавство дозволяє такий вид робіт як реконструкція готових об'єктів. Реконструкція формально дозволяє проєктування з урахуванням наявних конструкцій або частини наявних конструкцій. Іншими словами, навіть якщо там лише частину фундаменту застосували, це називається реконструкція. Це не суперечить законодавству. Всі імпровізації, трактування, або спроби зробити на цьому якусь історію (забудова Ботанічної набережної без затвердженого детального плану – ред.), просто не мають під собою ніякого юридичного підґрунтя.
Детальний план мені не потрібен. В мене є, скажем так, готові документи на готові об'єкти, які ми реконструюємо в рамках тієї цільової форми, яка має бути. Розумієте? Мені не треба. Це знову шаблонна маніпуляція».
За даними аналітичної системи YouControl, ключова особа у бізнес-групі родини Ковальських – Анатолій Ковальський. Депутат Ужгородської міської ради від «Батьківщини» і штатний радник міського голови Богдана Андріїва, фігурант кримінального провадження про нелегальне розміщення розважальних атракціонів у парку «Боздош».
Анатолій Ковальський заперечив відношення до будівництва його родини та додав, що, на його думку, скандал навколо забудови набережної трапився через відсутність достатньої комунікації з боку міської ради і забудовника з ужгородцями.
«На даний момент ні я, ні моя донька до даного будівництва не мають відношення. Давно, напевно, в 21-му році ми придбали там будинок, а потім його продали і вийшли з проєкту. І на початок отримання містобудівних умов вона вже там не була учасником. До даного об'єкту ні вона, ні я не маємо ніякого відношення.
З моєї точки зору забудовники, які не ведуть активну інформаційну політику, де і що вони мають будувати, як воно має виглядати, дозволяють формувати точку зору активістам. Міська рада теж не вбачає у цьому потреби», – каже Анатолій Ковальський.
Забудовник також зайняв землі загального користування – провулок Ботанічний та частину земельної ділянки університету. Департамент інфраструктури міськради у суді домагається стягнення від бізнесу майже півмільйона гривень заборгованості за оренду провулку і демонтаж огорожі, а УжНУ дало дозвіл користуватись своєю територією в обмін на 20 вантажівок ґрунту.
Глибокі фундаменти залили усього за кілька метрів від реліктового мамонтового дерева – секвоядендрона гігантського, рідкісного екзота для України і одного із небагатьох на Закарпатті. Також поруч зона охоронної пам’ятки «Замкова гора», де, згідно із Генеральним планом міста (що із чинним від 2004 року, що із пропонованим від 2025-го) – територія садибної забудови.
Будівельний майданчик на межі з ботсадом УжНУ, червень 2026
«Зараз «м'яч на полі» прокуратури – це раз. І ще один «м'яч» на стороні громади, місцевих мешканців того мікрорайону. Зокрема, одному з них прямо підкопують фундамент його огорожі, проте він мовчить. Хоча скарга від його імені до органів Державного архітектурно-будівельного контролю була б обґрунтованою, бо питання проведення заходів контролю по самочинному будівництву в межах провулку Ботанічний сад має вирішуватись за погодженням із Мінрозвитку саме з огляду на загрозу життю, здоров’ю та майну людини. Міська рада з її робочою групою також має бути на це готова.
І ще одне. За фактом самовільного заняття забудовником території провулку Ботанічний і проведення робіт в межах охоронної зони пам’ятки «Замкова гора» без погодження з Мінкультом є кримінальне провадження. Є ухвала про тимчасовий доступ до території будівельного майданчика з метою проведення експертизи та збирання доказів. Результати її виконання нам не відомі.
Також, знехтувані планувальні обмеження - це територія буферної зони ботсаду, на території якого є об'єкт ПЗФ. Той, хто видавав містобудівні умови та обмеження не згадав про це у документі», – розповідає про ситуацію адвокатка Наталія Майстренко, яку залучили ужгородці до участі у захисті від знищення чергової «зеленої зони».
«Botanic Club House» будується у заплаві річки – природна функція якої приймати надлишок води під час повеней і паводків, захищаючи прибережні території від підтоплень. Тому для захисту люксової забудови у міській раді запланували ще й побудувати на Ботанічній набережній семиметрову дамбу. Нібито відповідаючи на потребу Ужгородського національного університету захистити ботсад від підтоплень.
Останній раз катастрофічні для Ужгорода і, відповідно, для ботсаду повені були у 1992 та 1998 роках.