"Новий Донбас" на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 3

І якщо у тому, що наша область рухається саме у цьому напрямку, вас, все ще, не переконують ані релокація 330 підприємств, зокрема металургійних та машинобудівних, ані все нові й нові будівельні майданчики, у тому числі в горах, ми пропонуємо вам подивитись на документи. Це пропозиції та зауваження від громад області до нової Схеми планування території області, які вони надіслали до Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА, що виступає замовником змін до головного містобудівного документу Закарпаття.

Ми їх зібрали, проаналізували і розповідаємо вам через найбільш спірні для природи області бізнес-ідей – забудови гірських річок малими гідроелектростанціями, високогір’я Карпат вітряками, вирубку лісів та відведення сільськогосподарських земель під індустріальні та промислові підприємства. 

Матеріал вийшов доволі об’ємним і для кращого сприйняття читачем був розділений на три частини. У його перших двох частинах ми проаналізували пропоновані вітроенергетичні проєкти та розповіли про черговий бум МГЕС-забудовників. А наразі на черзі публікація про те, як закарпатські поля стають індустріальними парками та місцем для генерації зеленого водню. І, головне, – хто за цим стоїть. 

«Новий Донбас» на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 1. Вітроелектростанції

«Новий Донбас» на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 2. Малі гідроелектростанції

Поля під індустріальні парки і зелений водень

Окрім релокації у Закарпатську область понад трьох сотень, переважно промислових підприємств, тут розбудовують індустріальні парки. На сьогодні їх зареєстровано вже 12 (станом на вересень 2025 року – ред.), шість активно працюють. Проєкти отримують державні інвестиції. 

Індустріальні парки – це спеціально виділені території, реєстрація в яких дає можливість підприємству не платити імпортне мито та ПДВ за виробниче обладнання і впродовж десяти років не сплачувати податок на прибуток за умови реінвестування вивільнених коштів у виробництво.

Якщо поглянути на карту вже зареєстрованих індустріальних парків та пропозиції з громад, бачимо, що частина з них – на сільськогосподарських землях. Зрозуміло, чому так. Закарпаття – малий гірський регіон, де місця промисловості, особливо з розмахом під «новий Донбас», не вистачає. 

Щоб будувати об’єкти промисловості чи енергетики на сільськогосподарських землях, їх цільове призначення змінюють. Перед тим, як орган місцевого самоврядування зробить це своїм рішенням, потрібно пройти процедуру оцінки впливу на довкілля. Та цією нормою закону на Закарпатті масштабно нехтують. І, ані при проєктах будівництва вітроелектростанцій у Нижніх Воротах і на полонині Рівна, ані для індустріальних парків, ОВД при зміні цільового призначення земельні ділянки не проходять. 

Із 12-ти індустріальних парків, які зареєстровані в Закарпатській області, три вже побудовані або їх збираються розмістити на землях сільськогосподарського призначення. Це індустріальні парки «Тячів» у Тячеві, «Мужай» у селі Мужієво Берегівської громади та «Карпати» у селищі Чинадійово.

У своїх пропозиціях до нової Схеми планування області місце для індустріальних парків вказали Міжгірська, Полянська, Горінчівська, Хустська, Виноградівська, Королівська, Пийтерфовлівська, Холмківська та Тересвянська громади. Розбудують також парк у селі Соломоново Чопської громади.

Керівниця юридичного відділу МБО «ЕПЛ» Ольга Мелень-Забрамна звертає увагу, що при зміні цільового призначення сільськогосподарської земельної ділянки повинна бути проведена процедура ОВД: «Коли відбувається зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення, у випадку, якщо нове призначення відноситься хоча б до одного виду діяльності, зазначеного у частинах другій та третій цієї статті закону про ОВД та при зміні цільового призначення особливо цінних земель, при облаштуванні індустріальних парків». У інакшому разі це кваліфікується як адміністративне порушення, а у деяких випадках – тягне за собою і кримінальну відповідальність (підслідність Нацполіції і прокуратури – ред.).

«Процедуру ігнорують не через прогалини в законодавстві, а через корупцію та мораторій на перевірки бізнесу. Так, Державна екологічна інспекція дуже рідко, складно і пізно виходить на позапланові перевірки, адже тепер треба погодження Мінекономіки. Їхня робота зовсім неефективна. У випадку з вітряками вони не побачили відсутність ОВД під час спорудження фундаментів ВЕУ і на них вплинув якийсь лист ДІАМ що фундаменти – то не об'єкти, тому ОВД треба вже для монтування і експлуатації ВЕУ», – підсумовує пані Оля, попутно згадуючи скандальну перевірку Держекоінспекції Закарпаття на полонині Рівній, яка, фактично, саботувала природоохоронне законодавство і стала на бік маніпуляції Державної інспекції архітектури та містобудування на користь «Вітропарків». 

Із відповідей, які ми отримали із департаменту екології Закарпатської ОВА та від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, вбачається, що оцінку впливу на довкілля проводили тільки для «БФ Термінал» і «Френдлі Віндтехнолоджі».

Власники індустріальних парків

Майже усі із 12-ти зареєстрованих індустріальних парків мають цікавих власників. Деякі ще до будівництва відзначились скандалами.

Як от ІП «БФ Термінал» у селищі Батьово Берегівського району. Його почали будувати ще до отримання висновку ОВД (у грудні 2023 року – ред.). При чому старт будівництва рекламував тодішній голова Закарпатської ОВА Віктор Микита. Керуюча компанія ТОВ «Керуюча компанія «Коростеньський»» афілійована до бізнес-групи родини Юрушевих. Ключова особа – Леонід Юрушев, відомий своїми зв’язками з оточенням президента-втікача Януковича та єнакієвським бандитським угрупованням 1990-их. 

^{Супутникові знімки території будівництва у червні 2023 року та у листопаді того ж року}

Ще один індустріальний парк у Берегівському районі – «Мужай» у селах Мужієво і Бене. Ініціатор створення ТОВ «Індустріальний парк «Мужай» Федора Товта та Ореста Величко, обоє з львівською пропискою. Контактний номер компанії у застосунку Getcontact підписаний як «Олег Левицький». Олег Левицький у 2020 році балотувався до Закарпатської обласної ради від «Команди Андрія Балоги», але не пройшов. 

Під індустріальний парк відвели дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 14,5 га і 16 га. У Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля ми не знайшли дані про проведення процедури ОВД при зміні цільового призначення цих земельних ділянок. У міській раді вважають, що дана адмінпроцедура була не потрібною. 

Два індустріальні парки у Сваляві. ІП «Енерджі груп», керуюча компанія ТОВ «Концепт ріел естейт». Її засновником і керівником значиться Валерій Кирилко – СЕО групи компаній «Індустріальні парки України». До 2007 року серед засновників компанії була кіпрська офшорка «Avalia Investments Limited» власника інвестиційної компанії «Concorde Capital» Ігоря Мазепи. Мазепа –- один з найближчих соратників українського олігарха Сергія Тігіпка. Свого часу він володів банком, через який відмивались гроші олігарха-втікача Сергія Курченка з близького оточення Віктора Януковича, а після втечі останнього увійшов до команди Петра Порошенка.

Наступний ІП – «Сольва-ТЕХ», керуюча компанія ТОВ «Кріар». За даними аналітичної системи «You Control», компанія належить Тетяні Герзанич, яка раніше була керівником Великоберезнянської районної організації політичної партії «Батьківщина» та балотувалась від цієї партії до Ужгородської районної та Закарпатської обласної ради. 

Контактний номер телефону ТОВ «Кріар» у застосунку Getcontact вказує, що Тетяна Герзанич може бути помічницею депутата Закарпатської обласної ради від «Батьківщини», колишнього нардепа і уродженця Сваляви Олександра Кеменяша. 

Ініціатором створення індустріального парку «ЕКО Мукачево» у Мукачеві є ТОВ «ЗІ-ПІВДЕНЬ», «ЗІ-ПІВНІЧ» та «ЗІ-СХІД». Засновником і кінцевим бенефіціаром компаній значиться громадянин Австрії з мальтійською реєстрацією Герберт Фінк.

Фінку також належало деревообробне підприємство «ЕНО Меблі ЛТД», один із експортерів фірма IKEA, яке зачинилось у 2019 році. Ще одним засновником згаданих компаній значиться Євген Кунинець, що керує громадською спілкою «Асоціація відповідальних лісогосподарських підприємств», яка входить у бізнес-групу родини Олександра Ледиди. 

Керуючою компанією ІП «Соломоново» у Чопській громаді є ТОВ «Соломоново девелормент парк», що входить до бізнес групи «Атолл Холдінг» Олега Боярина, власника автозаводу «Єврокар».

Індустріальний парк «Ужгород» розмістився у обласному центрі на місці колишнього машинобудівного заводу «Тиса». Керуюча компанія ТОВ «УК ІП «Ужгород», через товариства-засновники «Ужбуд», «Ужстав» та через бенефеціара Олександра Касинця пов'язана з групою родини Ковач, де однією з ключових фігур є колишній гендиректор ПрАТ «Закарпаттобленерго» Василь Ковач. 

Керуючою компанією ІП «Френдлі Віндтехнолоджі» у Перечині є ТОВ «УК ІП «Френдлі Віндтехнолоджі», яка належить екснардепу Максиму Єфімову. Саме компанії з його ТОВ УК «Вітряні парки України», якою разом з ним полодіє Едуард Мкртчан, планують забудувати Карпати вітропарками. 

ІП «Вестерн Індастріал», що у селищі Буштино на Тячівщині, керує ТОВ «Вестерн Індастріал». Компанія входить до групи родини Самусєвих. Ключова особа групи – Сергій Самусєв, радник Віктора Медведчука, коли той займав посаду першого замголови Верховної Ради в 2000–2001 роках. 

Індустріальним парком «Марамуреш» у селі Біла Церква Солотвинської громади керує комунальне підприємство селищної ради «Індустріальний парк Мармуреш». З травня 2024 року очолює КП Мирослава Немеш, яка перед тим працювала начальницею відділу ЦНАПу у сусідній Тересвянській громаді. До цього з 2021 року – Богдан Немеш, чоловік керівниці комунального підприємства, який до цього обіймав керівні посади Держгеокадастру та відділах земельних відносин місцевих рад у Тячівському районі. 

Керуючою компанією індустріальним парком «Тячів» значиться ТОВ «Експо Тячів». Серед засновників компанії – деревообробник з Тячева Михайло Рішко, киянин Володимир Антонов, Юлія Купріянова з Дніпра, Роман Горшков та вже згаданий вище Валерій Кирилко. Юлія Купріянова – помічниця нардепа від «Батьківщини» Михайла Соколова. 

Широкому загалу Соколов став відомий як директор фірми Trident Foundation, яка таємно оплачувала американських лобістів для Юлії Тимошенко перед її візитами у США.

Земельні ділянки, на яких знаходиться індустріальний парк «Тячів» площею 11 та 50 гектарів, інформацію щодо яких надала Тячівська міська рада, у базі Державного земельного кадастру станом на 20.12.2025 року – відсутні. З доступних на сьогодні кадастрових даних відомо, що їх оточують земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Тож, цілком ймовірно, що у міській раді проігнорували дійсне цільове призначення землі, а, натомість, зробили його таким, як потрібно «інвестору».

^{Ймовірне місцерозміщення ІП «Тячів» та земельні ділянки с/г призначення навколо}

У порівнянні даних із ресурсу kadastr.live та одного із доступних сьогодні офіційних державних реєстрів із актуальними даними Державного земельного кадастру видно, що 1) дві великі земельні ділянки вже винесені в натуру, хоча їхні кадастрові номери ще не внесені у ДЗК і, відповідно, реєстр їх не знаходить; та що 2) вони сформовані на місці 12-ти інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Якщо дані земельні ділянки є індустріальним парком «Тячів», то виходить, що міська рада замовчала інформацію про те, з яких земельних ділянок були сформовані землі ІП.

Індустріальний парк «Карпати» у Чинадійові Мукачівського району ініціювала Чинадіївська селищна рада. Земельну ділянку площею 25,6 га відвели посеред земельних ділянок для ведення сільського господарства і віддали у оренду ТОВ «Еко рішення». 

Через заплутану структуру ТОВ, до засновників та бенефіціарів якої входить американська компанія «Глобал Девелопмент Холдінг, ЛТД», громадянин США Ілля Сорокін та три особи із прізвищем «Нікітін», ключовою з яких є Тетяна Нікітіна, а також через інші юридичні особи, зокрема Асоціацію «Еко-індустріальних парків України» та через контакти, які ідентифікує аналітична система YouControl, можна прослідкувати різні зв’язки від компанії «Еко рішення» до бізнес-групи SLAV AG братів Клюєвих, бізнесмена Сергія Тарути, а також до різних суддів, посадовців і бізнесменів часів Віктора Януковича. 

^{Фото з кадастрових ресурсів показує, як ділянку під ІП відвели посеред приватних земельних наділів}

Ми поцікавились у Чинадіївської селищної ради, на основі чого цільове призначення для згаданої земельної ділянки, яка оточена землями сільськогосподарського призначення, було визначене як «для розміщення та експлуатації основних, підсобних i допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об’єкти перероблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком». З 9 грудня і до моменту виходу цієї статті відповіді ми не отримали, що може свідчити про ігнорування органом місцевого самоврядування закону «Про доступ до публічної інформації».

Де зелений водень, там тінь Ахметова і вітряків

На сьогодні на Закарпатті відомо щонайменше про два такі проєкти: «Воднева долина Закарпаття» від ТОВ «Водень України» з бізнес-групи родини Рєпкіних на межі Батівської і Великодобронської громад у Берегівському районі та проєкт ТОВ «Соларгамма» у Сюртівській, Великодобронській та Холмківській громадах, де запланували будівництво заводу із генерації зеленого водню, для якого вже триває процедура оцінки впливу на довкілля. 

На всеєвропейській онлайн-платформі «Воднева долина» є потенційне місцерозташування майбутнього виробництва зеленого водню – у селі Чомони Великодобронської громади. Навколо визначеного на карті місця, посеред Берегівської транскордонної польдерної системи, у власності сільради понад 197 га полів. Жодної конкретної інформації щодо точної площі виробничих потужностей у публічному просторі наразі немає. 

До цього слід додати, що у селі Серне сусідньої Батівської громади під «енергетично-промисловий хаб», що, скоріш за все, є одним і тим самим проєктом «Воднева долина Закарпаття», розглядають шматок землі площею 5,17 кв.км. Там кілька ділянок комунальної форми власності площею 242 га, а все інше – приватні наділи людей. 

Олександр Рєпкін, родині якого належить ТОВ «Водень України» – колишній працівник СБУ та депутат Запорізької обласної ради від «Опозиційного блоку». Президент «Української водневої ради».

Керівник компанії Ярослав Кріль, політичний соратник Рєпкіна, працював керівником відділу ПАТ «Запоріжсталь» Ахмєтова-Новинського. Через свій головний актив, ТОВ «Токмак Солар Енерджі», Рєпкін перетинається із колишнім топ-менеджментом Ахметова-Новинського – ексзаступником голови ОП Андрія Єрмака і ексгендиректором «Запоріжсталі» Ярославом Шурмою та ексфіндиректором комбінату та багаторічним фінансистом зі структур «Метінвесту» Русланом Божком. Обоє також мають політичне минуле у «Опоблоці», Шурма додатково – у «Партії регіонів». 

Про другий проєкт відомо більше: оприлюднені детальні плани та інформація про плановану діяльність. Під будівництво сонячної електростанції з елементами виготовлення зеленого водню та супутньої електропідстанції ТОВ «Соларгамма» отримало 28,9 га поля біля газокомпресорної станції «Ужгород» газопроводу «Уренгой – Помари – Ужгород». 21,2 та 5 га компанії відали у оренду і ще 2,7 га вона отримала у власність через свою власницю Наталію Гуріну. 

Дані про здійснення процедури ОВД при зміні цільового призначення із сільськогосподарської землі на землі промисловості у Єдиному реєстрі ми не знайшли також. Тобто, ситуація така сама, як і в описаних вище випадках. 

^{Схема розміщення заводу із виробництва зеленого водню у Сюртівській громаді}

Засновницею, бенефіціарною власницею і керівницею ТОВ «Соларгама» значиться Наталія Гуріна. Компанію заснували у 2024 році і на кілька місяців у 2025-му у ній встигли засвітитись ірландська «NI CAPITAL SPV IV LIMITED» та її бенефіціарні власники – громадянин Сполученого Королівства (Великої Британії) Ярослав Алексєєв та громадянин Німеччини Меркель Торсен. 

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, Гуріній належать, чи вірніше, на неї записані до півтора десятка різних компаній, у яких вона окрім вже згаданих іноземців, перетинається із громадянами Ірландії Антоном Шихоффом та Бельгії Лоіком Лерміньо (у ТОВ «Альтоват»).

Лерміньо – представник ТОВ «Гюріш» у правлінні Української вітроенергетичної асоціації. Один із власників «Гюріш», громадяни Турції Ямантурк Мушфік Хамді, є також бенефіціаром у ТОВ «Атлас Воловець Енерджи». Це саме ті турецький інвестор і забудовник, які відомі за проєктом скандальної вітроелектростанції на полонині Боржава. Наразі компанія цікавиться також розвитком водневої енергетики в Україні, зокрема і в Карпатах. 

Тобто, заплановані «Вітропарками» 1,7 ГВт нових вітроенергетичних потужностей та проєкти від «Водень України» та «Соларгамма» можуть бути складовими одного масштабного проєкту для забезпечення країн Європейського Союзу «зеленим воднем». При тому, за даними фахівців Інституту відновлювальної енергії НАНУ та Інституту сталого майбутнього Технологічного університету Сіднея, наша область має найменший вітровий потенціал і, так само, найменший потенціал для виробництва зеленого водню. Але близькість до країн ЄС вирішила долю природи Закарпаття.

Отже, враховуючи ці масштабні зміни, які можуть безповоротно перетворити рекреаційний регіон на промисловий, що, у підсумку, вплине на абсолютно усі сфери життя тут, громадськості варто дуже серйозно поставитися до майбутніх громадських обговорень звіту з СЕО до нової Схеми планування території Закарпатської області.

Ольга Мелень-Забрамна з «ЕПЛ» акцентує, що закон «Про регулювання містобудівної діяльності» у ст.14 передбачає, що Схема планування території області затверджується рішенням відповідної ради за умови здійснення стратегічної екологічної оцінки та отримання позитивного висновку державної експертизи. «Здійснення стратегічної екологічної оцінки передбачає консультації із громадськістю щодо самого звіту про СЕО та проєкту Схеми зі змін до неї. Через єдиний державний реєстр СЕО громадськість має доступ до всіх документів, а також до коментарів на цей проєкт Міндовкілля (тепер Мінекономіки), МОЗ, департаментів екології та охорони здоров'я ОДА. Тому процес консультацій із державними органами та громадського обговорення може стати запобіжником масованої атаки на ПЗФи та території Смарагдової мережі області. Порушення законодавства в процесі затвердження змін до Схеми можуть стати підставою для оскарження рішення про його затвердження», – пояснює  Ольга Мелень-Забрамна.

Оцінюючи об’єктивно сьогоднішню ситуацію, зокрема через приклад вже зруйнованого будівництва вітроелектростанції на полонині Рівна та знищених пралісів під нею, судові рішення у справі оскарження рішення Тур'є-Реметівської сільради, яким був затверджений детальний план для згаданої ВЕС, тотальну бездіяльність правоохоронних органів і Держекоінспекції у питанні забудови Карпат, а також позицію Державної інспекції з архітектури та містобудування і Мінресурсу, до складу якого увійшло ліквідоване Міндовкілля, надії на державне регулювання мало. Тож у природи є лише небайдужа громадськість. 

Попередні матеріали:

«Новий Донбас» на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 1. Вітроелектростанції

«Новий Донбас» на Закарпатті: що громади подали у пропозиціях до нової Схеми планування області? Частина 2. Малі гідроелектростанції

Олена Мудра

Теги: водень, парк, індустріалізація

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати