На Закарпатті правоохоронці ігнорують порушення внесення даних у електронну систему обліку деревини у Брустурянському надлісництві (ФОТО, ВІДЕО)

У липні 2025 року, працюючи над документальним фільмом «Мовчання Свидовця», що про вирубку лісу навколо Свидовецького хребта і плани забудувати його мега-курортом та вітряками, ми знімали у Брустурянському надлісництві. Нас цікавила автодорога у лісах між селами Брустури та Чорна Тиса, побудована під планований курорт ще за головування у Закарпатській ОДА Геннадія Москаля та за очільництва лісової галузі області Валерієм Мургою. А також рубки у тамтешніх старовікових лісах. Їх лісівники проводять спеціально, щоб у майбутньому цей ліс не можливо було заповісти.

Неочікувано ми натрапили на два інші порушення – у природоохоронній та лісовій сферах – трелювання зрубаного лісу через водотоки у Турбатському та відпуск необлікованої деревини у Плайському лісництвах надлісництва.  Одразу поплатились за ці знахідки. Поки піднялись на місця рубок, до нашого шофера під’їхали п’ятеро невідомих у балаклавах на ендуро і, погрожуючи йому порізати шини, змусили виїхати за межі Плайського лісництва. Шукати машину нам довелось у вечірніх сутінках навмання, адже у горах немає зв’язку. 

На зйомках нашу знімальну групу супроводжували природоохоронна спільнота «Free Svydovets», громадська ініціатива «Голка» та експерти «Української природоохоронної групи». Вони усі стали свідками і підтвердили порушення на місці. Фахівці ГО «Лісові ініціативи і суспільство» провели їх глибокий аналіз, звернулись до Держекоінспекції у Закарпатській області і правоохоронців Тячівського району. Однак ті не тільки не відреагували, а і кілька місяців ігнорували запити ГО «ЛІіС» з питанням чи внесені відомості до ЄРДР. 

На офіційні пояснення і позицію лісівників – з філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України», які потрібні були для фільму, теж довелось очікувати кілька місяців. А на відео-коментар вони так і не погодилися.

Зараз показуємо, що саме ми знайшли у цих лісництвах Брустурянського надлісництва. Пояснюємо, чому це порушення, а відтак – чому нереагування на них від Держекоінспекції, прокуратури та поліції є зловживанням. 

Турбатське лісництво

Сліди трелювання колод зрубаного лісу через річку Турбат у Турбатському лісництві ми виявили між 18 виділом 23 кварталу та 10 виділом 24 кварталу. Обабіч лісової дороги, біля з’їзду до річки, лежали зрубані дерева, повз які по вузькому берегу вела проїжджена дорога із слідами від техніки, які зникали у річці. На іншому боці, біля берега, стояв гусеничний трелювальний трактор ТДТ-55, дуже шкідливий для екології Карпат, але який активно використовують лісівники. Від техніки до річки вели сліди, а кругом були розкидані зрубані дерева. 

У ГО «ЛІіС» підтвердили, що це порушення і пояснили, що для трелювання деревини під час проведення різного роду рубок (на загаданих локаціях велись вибірково санітарна та прохідна рубки – ред.), через гірські водотоки повинні бути облаштовані переїзди. Крім того, дії лісівників суперечать принципам лісової сертифікації FSC, на яку претендує Брустурянське надлісництво. 

^{Турбатське лісництво, між 18 виділом 23 кварталу та 10 виділом 24 кварталу, липень 2025 року}

Те, що ви бачите на фото і відео, у ДП «Ліси України» заперечили двічі: і ГО «ЛІіС», і мені. «Під час перевірки встановлено, що в Турбатському та інших лісництвах Брустурянського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» трелювання деревини здійснюється відповідними трелювальними волоками, які не проходять і не перетинають водотоки (річки). Для забезпечення перевезення деревини, здійснення охорони і захисту лісу, а також виконання інших лісогосподарських заходів побудовано та, за потреби, будується нова постійна або тимчасова мостова інфраструктура», – йдеться у відповіді лісівників. 

Хоча, насправді, заперечення лісопорушень, як і їх наявність, зокрема і трелювання водотоками через фактичну відсутність мостів – це, на жаль, давня і звична практика для закарпатських лісівників. 

Ще у серпні минулого року природоохоронці звернулись до Держекоінспекції у Закарпатській області, у тому числі через застосунок «Екозагроза», з проханням провести захід державного контролю у Турбатському лісництві на предмет дотримання природоохоронного законодавства. Станом на зараз жодну відповідь від ДЕІ вони не отримали. «ДЕІ Закарпатської області так і не надали відповідь про причини не проведення заходу державного нагляду щодо нанесення шкоди довкіллю - трелювання деревини водотоками», – підтверджує юристконсультка ГО «ЛІіС» Наталія Капля.

Плайське лісництво

Далі ми натрапили на вантажівки з діловою немаркованою деревиною у Плайському лісництві. Заїхавши на його територію, прямо біля адмінбудівель, побачили чотири навантажені лісовози, два з яких були без бирок. Для працівників лісництва це явно стало несподіванкою, а тому вони себе поводили дещо агресивно, ховалися і не хотіли відповідати на питання. Ви все це можете побачити у документальному фільмі (від 35:30 до 39:03 хвилин – ред.).

^{Фото вантажівок з немаркованою деревиною у Плайському надлісництві, липень 2025 року}

Оскільки з'ясувати, чому сталося таке грубе порушення, на місці не вдалося, ми запитали в експертів. Юристконсультка ГО «ЛІіС» Наталія Капля пояснює:

«Процедура биркування зрубаної деревини покроково, чітко описана в пунктах з 12 по 18 інструкції по електронному обліку деревини. Відповідальна особа повинна провести заміри хлистів по ширині, по довжині. Занести це все у персональний комп'ютер, який передає цю всю інформацію на сервер ЛІАЦу. В ТТН має бути відображено: довжина, ширина, порода, вид дерева. Наші експерти побачили, що бирки набиті з одним розміром, а фактично на фотографіях ми бачимо різні номери. Тобто не була фактично виміряна ширина деревини.

І відповідно не була відображена в обліку. Це є значним порушенням. Тому ми звернулися до Держлісагентства, до ДП «Ліси України», до Тячівського районного відділу поліції і Тячівської окружної прокуратури, щоб були вжиті заходи для притягнення до відповідальності.»

^{Наталія Капля, ГО «ЛІіС»}

Електронна система обліку деревини - це цифрова система контролю та відстеження лісоматеріалів від заготівлі до реалізації за допомогою електронних технологій, включаючи бирки зі штрих-кодами, ТТНки та фотофіксацію, що робить процес прозорим, обов'язковим для всіх лісокористувачів та дозволяє перевіряти законність через онлайн-сервіси, наприклад open.ukrforest.com, для боротьби з незаконними рубками та наповнення бюджету. 

У той день, 25 липня 2025 року, у Палайському лісництві виписали 24 товарно-транспортні накладні (ліс). Потім дані з них, у повному обсязі, повинні були бути внести у електронну систему обліку деревини. Однак, експерти «ЛІіС» зазначають: «Жодна ТТН не має фотофіксації. Цікаво, що лісорубних квитків на рубки головного користування також немає. Охарактеризувавши бирки на чотирьох колодах, бачимо, що виставлений діаметр всюди однаковий: 39 см. Проте навіть візуально помітно, що колоди різні за діаметром. До того ж в системі ЛІАЦ немає завантаженого фото автомобіля». 

Натомість ані журналісти, ані у ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр», де відповідають за електронну систему обліку деревини, побачити ці ТТН (ліс) не можуть до сьогодні. 

^{Вікно електронної системи обліку деревини, де б мали відображатись дані з ТТН (ліс)}

ДП «Ліси України» визнали «факти неналежного керівництва виробничо-господарською діяльністю лісництва, порушення порядку ведення електронного обліку деревини, а також невиконання внутрішніх нормативних документів ДП «Ліси України»», які допустив лісничий Плайського лісництва Брустурянського надлісництва шляхом і оголосили йому догану.

Тоді як філія «Карпатський лісовий офіс» намагалася порушення приховати, переконуючи, що два лісовози з десятками кубів немаркованої деревини, які ми бачили перед підйомом на рубку у гори, після нашого візиту були тут же розвантажені, повністю обліковані і завантажені знову. І на ці дії у лісівників було лише дві години, тому що спустившись до адмінбудівель Плайського лісництва, ми не побачили ні машин, ні людей. 

(Не)реагування правоохоронців

Цей випадок у Плайському лісництві Брустурянського надлісництва набув всеукраїнського розголосу. Керівник Закарпатської обласної прокуратури Мирослав Пацкан навіть заявляв, що з цього приводу здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Однак, як свідчать відповіді з Тячівської окружної прокуратури та Тячівського райвідділу поліції, відомості за заявою ГО «ЛІіС» щодо можливого порушення вимог електронного обліку деревини та її транспортування до Єдиного реєстру досудових розслідувань – не вносили. 

Більше того, на їх відповідь природоохоронці очікували чотири місяці. 

«На жаль, вже стало системою-порушення правоохоронцями прав заявників на відповідь про результат розгляду їх звернень щодо незаконних рубок, порушень природоохоронного законодавства, хоча і ст.60 і ст.214 Кримінально процесуального кодексу встановлено п'ятиденний термін для відповідей», – коментує Наталія Капля. 

У Закарпатській обласній прокуратурі відповіли, що за фактами незаконних рубок у Плайському лісництві Брустурянського надлісництва, про які повідомлялося у медіа (коментар Мирослава Пацкана – ред.), здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження. «Відомості за цим фактом внесені Тячівською окружною прокуратурою до Єдиного реєстру досудових розслідувань у липні 2025 року. Досудове розслідування здійснюють слідчі Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області за процесуального керівництва Тячівської окружної прокуратури», – повідомила прокуратура.

Щодо невнесення даних із заяви ГО «ЛІіС», то у прокуратурі це прокоментували так:

«Автомобілі з деревиною, про які йдеться у публікації, перебували на території лісового фонду, де деревина відповідно до вимог законодавства може тимчасово знаходитися необлікованою. Після цього працівниками лісового господарства на зазначену деревину було проставлено бірки з відповідним маркуванням. Вказані дії були зафіксовані правоохоронними органами, які прибули на місце події, - і додали: Законодавством передбачено, що відповідні бірки проставляються лісівниками на етапі первинного обліку деревини після її заготівлі.».

Закарпатська обласна прокуратура, по-суті, не лише повторила відповідь лісівників про те, що ті за дві години мали розвантажити з лісовозів із кількома десятками кубометрів деревини, облікувати її повністю та завантажити знову - ці машини, які ви бачите на фото нижче. А і повідомила, що це зафіксувала поліція, яка приїхала на місце події. Хоча ніхто з нашої групи у той день до поліції не телефонував.

Також прокурори нагадали, що «бірки проставляються лісівниками на етапі первинного обліку деревини». А первинний облік деревини, як пояснює профільне законодавство, здійснюється під час заготівлі, тобто ще у лісі. Лісівники цими нормами знехтували і визнали це, давши посадовцю лісництва догану. Залишається поки що нерозгаданою загадкою, чому правоохоронці двічі не взяли до уваги інформацію про лісопорушення у Брустурянському надлісництві.

Олена Мудра, «Закарпаття екологічне»

Теги: деревина, облік, Брустури, Турбат, лісництво, трелювання, водотоки, Екозагроза, лісовоз

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати