Щиро радію за Івана Васильовича

Прочитав інформацію про реабілітацію Івана Васильовича Мирона – двадцятип’ятирічного в’язня радянських таборів 

Побратими по УПА І. Мирона – Микола Грицак, брати Василь та Андрій Скрипки померли, не дочекавшись реабілітації, бо, відповідно відповіді на прохання В. Скрипки про реабілітацію, від 24 січня 1995 р. за підписом заступника прокурора Закарпатської області В. Химинця, вказано, цитую: "...Повідомляю, що постановою № 44к-186/91 Президії Закарпатського обласного суду від 05.02 1993 року відмовлено вам у реабілітації...  У процесі вивчення справи встановлено, що ви літом 1949 року вступили у банду ОУН, були зв'язковим у банді, у грудні 1949 року приймали участь в убивстві працівника МДБ Тафій В., мали зброю…"

Щодо Тафія, то це був гебітський агент, що проник у боївку і у жовні 1949 р. видав трьох упівців, котрих розстріляли (про це нижче). Агента було викрито та покарано за смерть товаришів.

Відповідь із прокуратури надійшла, коли вже йшов ЧЕТВЕРТИЙ рік  Незалежності України. Така то була українська влада…

Тож може варто реабілітувати посмертно тепер, згідно з Законом України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» та визнанням вояків УПА борцями за Незалежність України, також і всіх інших учасників цієї Рахівської боївки та підпілля (а кілька чоловік полонених упівців, виданих, як зазначалося, агентом МДБ, було без суду розстріляно 23 жовтня 1949 р. Керівник боївки – директор школи, ковнерівець, рідний брат відомого закарпатського лексикогафа Миколи Грицака – Андрій Грицак, Михайло Молдован, Михайло Шведюк, а Олена Коперльос у 1951 р., загинула під час перестрілки, однак застрелила командира групи з її захоплення, лейтенанта МДБ Гриценка), засуджених «іменем СРСР» разом із І.Мироном до 25 років каторги – В. Скрипку, А. Скрипку, Олексу Павлюка, Івана Попадича, Івана Ткача, а Івана Мельничука, Славу Зумер, Миколу Попадича (помер у концтаборі), Прокопа Андрусевича, Миколу Грицака – на десять років, Марію Павлюк, Івана Томащука, Михайла  Коперльоса, Параску Стефанович – на вісім років, Юрія Бердара – на п’ять років.

…Серед засуджених були щонайменше троє поетів та один художник.

На світлині: пам’ятник, споруджений силами громадськості Рахіщини (ініціатор - архітектор М. Кравчук) на могилі А. Грицака, М. Шведюка та М. Молдована. Околиця Рахова.

Теги: реабілітація, підпілля, ОУН

6 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати