На Майдані в Києві можна було спостерігати багато дивних речей. Наприклад, людей в козацькому одязі, в стрілецькому одязі, людей на конях, атрибути давньої старовини: шаблі, величезні барабани, литаври… Могло на перший погляд здатися, що це якась містерія, якесь прадавнє наше єство, що вирвалося з глибин і дуже органічно серед барикад і палаючих шин існує, і розростається, і час не зупиняє, а якби тільки звільняє від меж. Творча енергія, яка вирувала навколо, проявляючись в музиці, живопису, піснях, креативних заходах, і це поряд з битвами, ранами, кров’ю – була також її проявом. Так я це тоді собі бачив. Не розумів тільки причин. Не все розумів. Більше стало зрозуміло зараз.
Це була МОБІЛІЗАЦІЯ. Велика МОБІЛІЗАЦІЯ українських сил перед Головною БИТВОЮ. Що творило і керувало тими силами, напевно ніхто не зможе ні сказати, ні осягнути. Одне зрозуміло, що це дуже гаряча любов, це дуже багато світла і велика жага Бога та Свободи. Від того кров притекла і ударила в саме серце так, що аж ноги посиніли. Від того, як говорить Ісус «через розріст беззаконства любов багатьох охолоне» (Матвія 24:12). «Посинілі ноги» - це ми, тут, на периферії. Тому гаряче серце там, на Сході, а дебеле тіло тут, на Заході.
Це не означає, що любові нема. Любов є, але вона холодна. Це любов-обережність, любов-ДАЙ, або НА, «лиш ня не кивай». Тому любов-страх, любов-втеча, любов-відкуп і підкуп, любов-ненависть, любов-мир під час війни, любов-місцеве волонтерство. Це любов, яка не в силах боротися з беззаконством, це любов, яка вміє прикидатися, пристосовуватися, жити «по-людськи», а не «по-божеськи».
Але Серце України все рівно гаряче і є велика надія, що воно зуміє розігнати по тілу гарячу кров. І той, хто прийме її, відкриє їй свою кровоносну систему, той відігріється серцем, хто не захоче, той зникне, бо розчиниться у нелюбові як розчиняється сіль в окропі. А якщо чужорідний, то піде собі до рідні.
Нам залишилося тільки рахувати удари нашого серця. Бо з кожним ударом ми стаємо повнокровнішими, а отже адекватнішими. Так відбувається справжня УКРАЇНІЗАЦІЯ.
Володимир Мочарник 2016-10-07 / 13:05:41
Сайт був, але його після деяких публікацій знищено з усім на ньому архівом. Коли буде відновлено сказати наразі не можу.
До Мочарника 2016-10-07 / 11:50:29
Чому не працює сайт Чорна гора, який висвітлював проблеми Виноградівського району?
Степан Крук 2016-10-07 / 10:05:18
Так, ми вже не ті, що були два-три роки тому! Ми зуміли побачити на своєму тілі гангрену і позбавляємося її через муки. Але вона чіпляється до нас, приймає закомуфльовані форми, прикидається бидлом. А бидло хоче тільки їсти і пити. І чекає та вимагає, щоб його, бидло, годували смачніше, стелили тепліше....