Лист НАДІЇ

До людей.

Коротко:  Суд – фарс.

Вирок – блеф.

Торгуватися будуть. Кожен буде хотіти урвати за мене як найбільше і чекати слушної нагоди, щоб не втратити власної марки.  

Я товаром не стану. Свою долю я вирішу сама. Тому політикам пропоную не торгуватися, а домовлятися. Бо від моєї смерті не виграє ніхто, а гірше стане… Бажаю мудрості «великим дядям».

З мене може початися шлях або до миру, або до війни.  

Я розумію, що мене ламати будуть і тиск посилиться. Та була б я не собою, якби не витримала і не витримаю все!  

Суху голодовку починаю 6 квітня і до переможного кінця!

Із сізо вийду тільки в Україну і ні в яку колонію!  

До зустрічі на ВОЛІ в Україні!

Україна понад усе!

Слава Україні!

З Україною в серці, з вдячністю до вас.  

Надія Савченко  

Коли на очах всієї країни Яценюк осоромився «кулею в лоб», країна чомусь вирішила, що він компенсує цю ганьбу реформами в економіці на посту прем’єр міністра. Коли ми обирали на посаду президента Порошенка в першому турі, то вирішили, що статки, «зароблені» ним в країні тотальної корупції, є проявом розуму, толерантності та прагматики, а отже запорукою успіху  України в подальшому просуванні в Європу, цивілізацію, багатство, мир і спокій.  

Подібна логіка не є винаходом чисто українським чи зумовленим якоюсь історичною чи національною особливістю, сучасний стан справ  у світі доводить, що це  трансконтинентальна і повсюдна практика.  Позаяк йдеться про торгівлю, в голову приходять біблійні винарі (Див.: Мф 21; 33–46; Мк 12, 1–12; Лк 20, 9–16), які уклали угоду з господарем винограднику, а потім, закресливши дуже важливі пункти цієї угоди, вирішили бути вільними від зобов’язань. До чого це привело пам’ятаємо всі – вбивство за вбивством, нашарувалися аж до неба, поки налиті кров’ю очі колись мирних орендарів не побачили Сина… "Посоромляться вони Сина мого" – вирішив Господар. "Це спадкоємець, ходімо вб`ємо його, і заволодіємо спадщиною його" – вирішили винарі. «І, схопивши його, вивели за виноградник і вбили». Чому таке діаметрально протилежна позиція?  Адже Господар не міг укласти угоду з упирями і садистами. Тим більше, що ми прекрасно розуміємо, ким є Господар.  

Пунктики перекреслили. Спотворили слово, укладене між «господарюючими суб’єктами». Ісус це пояснює так: «Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!»  Отже для когось це камінь наріжний, а для когось зайвий і дошкульний елемент. Бізнес вести в таких умовах просто нестерпно. А позаяк святе місце пустим не  буває, то замість «наріжного каменю» вгніздився «наріжний гріх». І на цьому, як то кажуть, стоїмо і стояти будемо, бо так нам хочеться, така наша воля, національна особливість, духовність, культура, історія і непереможність…. Аж поки не з’явиться Надія Савченко з своїми «наріжними» принципами. А вже тоді починається імперський стриптиз із елементами грубого ексгібіціонізму. Та так, що всьому світу у вкрай грубій формі доведено і продемонстровано, як це виглядає на самому ділі і чим загрожує.  

«І дивне воно в очах наших» , дивне і незбагненне. Дивуються путіни і януковичі, дивуються їхні криваві попередники.  Ох і немало їх було здивованих за багатовікову історію людства. На підході здивування Порошенка з Яценюком і тих, хто до цього часу не зрозумів, що лист Надії це лист всім і кожному на цій землі. Для когось він грізне попередження, а для когось відновлення Угоди, яка скріплена жертовною кров’ю Сина. Отже, торгівці і бізнесмени, розумники й розумниці від Виноградова та до всесвітніх  торжищ -  винарі всесвітнього виноградника!  Буває  час, коли  вже ніхто не торгується. Ціну встановлено і її буде заплачено в будь якому випадку. Всіма і кожним. Питання тільки в одному -  чи готові  ви і кожен з нас її платити  і хто, в результаті, виграє?   

Теги: лист, Савченко

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати