Лідеру Гуцульської Республіки С. Клочураку земляки відкрили пам’ятник

австрійської армії, виходець з Ясіня Степан Клочурак, який після участі у Першій світовій війні повертається до Ясіня і бере активну участь у національно-визвольних змаганнях. За його ініціативою організовано народні Ради в Ясінях, Квасах, Білині, Богдані та Сиготі. 2 січня 1919 року в Станіславові відбулося урочисте засідання Національної Ради За¬хідної України, на якому було проголошено об'єднання Західної України з Наддніпрянщиною.

Степан Клочурак у своїх споминах згадує, що у січні 1919 року їде до Підволочиська, де мав зустріч із Головним отаманом Симоном Петлюрою, який "жваво цікавився подіями в Мадярщині, зокрема нашою участю у визвольному русі і тішився, що наш народ рішуче висловився за приєднання до України. При цій нагоді я запитав Головного отамана, чи уряд Української Народної Республіки не допоміг би нам, гуцулам, харчами. Він зразу звернувся до одного зі своїх співробітників і спитав, чи така допомога харчами була б можливою. Ми з України одержали декілька вагонів хлібної муки, яку привезено в білих мішках з написом "Україна". Місцеве населення довго зберігало ті міхи як доказ багатства землі України. Уряд УНР за надіслані харчі не вимагав ніякої заплати: то був дар України гуцулам. Поки Гуцульська Республіка мала пряме сполучення з Україною, її населення було забезпечене харчами".

Тим часом у Ясіня і в сусідніх селах панували зразковий порядок і спокій. Між Ясіня і Раховом налагоджено залізничне сполучення, а між Ясіня, Станіславовом і Коломиєю курсували щоденно пасажирські поїзди. В усіх школах відбувалося навчання, пенсіонери діставали пенсію, а потерпілі від війни – свою допомогу.

Існування Гуцульської Республіки не пройшло даремно. Воно стало перед¬умовою виникнення Карпатської України, керівник Гуцульської Республіки Степан Клочурак після багатьох життєвих випробувань став міністром в уряді  Августина Волошина. 

Після окупації Угорщиною Карпатської України жив у Празі, де організував допомогу біженцям Карпатської України. У 1945 році заарештований радянською контррозвідкою. Перебував разом з А. Волошиним у Лефортівській тюрмі у Москві, а до 1956 року – у концтаборі. Повернувся до Праги у 1956 році. В 1978-му опублікував спогади "До волі". Помер у Празі в 1980 році.

Не забувають свою славну минувшину мудрі гуцули, величним пам'ятником у центрі Ясіня пошанували президента Гуцульської Республіки Степана Клочурака. Усі витрати взяла на себе селищна рада, хоча в бюджеті району свого часу виділено відповідні кошти, але новою владною командою вони були використані на ... каналізацію. На відкриття пам'ятника Степанові Клочураку минулої неділі прибули делегації з Києва, Праги, Пряшева, Львова, Верховини, Мукачева, сусідніх сіл, а от з обласного центру – Ужгорода – ніхто не приїхав. Виходець з Ясіня, нинішній голова Рахівської райдержадміністрації Дмитро Андріюк не вважав за потрібне привітати земляків із знаменною подією, а депутат обласної ради від Рахівського ра¬йону, заступник голови Закарпатської обласної ради Володимир Закурений того недільного дня перебував у Рахові, однак на урочистості в Ясіня так і не поїхав...

Тим часом ясінянський селищний голова Едуард Зелінський з братом Антоном  не шкодували ні грошей, ні часу, щоб пришвидшити побудову пам'ятника. Запросили поважних гостей, і от Ясі¬ня щиро вітає виступи онуки Степана Клочурака Любові Свободової з Праги, академіка НАН України, доктора Миколи Мушинки з Пряшева, голови Всеукраїнського об'¬єднання гуцуль¬ських товариств Дмитра Ватаманюка з Верховини, свого знаного земляка – Надзвичайного і Повноважного Посла України Ореста Климпуша з Києва, голови гуцульського товариства Василя Коржука зі Львова, автора пам'ятника – скульптора, доктора мистецтвознавства Михайла Беленя, хору "Боян".

Місцевий священик о. Іван Лофердюк – племінник Степана Клочурака – освятив пам'ятник  своєму видатному вуйкові. Академік Микола Мушинка презентує друге доповнене видання своєї монографії про Степана Клочурака "Лицар волі". Однак і тут не обходиться без конфлікту – Рахівська районна рада не виділила на презентацію в Ясіня жодної книжки з проспонсорованого нею тиражу. З постамента дивився на цю метушню герой Гуцульської Республіки та Карпатської України Степан Клочурак і наче мовив Шевченковим заповітом-засторогою: "Обнімітеся, брати мої, молю вас, благаю!.."

Олександр МАСЛЯНИК, заслужений журналіст України
 

Теги: Клочурак, Гуцульська республіка

6 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати