Досвід "Кактуса", або Як захиститися від міліцейського свавілля

Мова не про міліцейський звіт, який традиційно "грав" цифрами та заявами. Найцікавіше почалося, коли дійшла черга до запитань. Перше стосувалося резонансного скандалу довкола ужгородського кафе-бару "Кактус". На прохання журналістів прокоментувати інцидент пан Русин сказав, що було проведено службове розслідування, яке порушень з боку міліціянтів не виявило, до того ж відзначив, що жодної скарги від потерпілих молодиків не надійшло.

Так, відсутність скарги дає підстави говорити про відсутність порушень з боку міліціянтів. Проте, як тоді розуміти коментарі й інтерв'ю у ЗМІ, що транслювались на всеукраїнських телеканалах, де молоді люди стверджують про безпідставне застосування проти них фізичної сили та спецзасобів – сльозоточивого газу? Звісно, положення "Про Департамент зв'язків із громадськістю Міністерства внутрішніх справ України" тут не указ, і все одно воно вимагає обов'язкової реакції міліції на інформацію у ЗМІ.

Про кругову поруку в міліції не знає тільки сама міліція. Ось, наприклад, історія, що є доволі показовою, та ще й красномовно змальовує міліцейський хист одного з героїв бійки під "Кактусом".

Її учасниками стали 3 журналісти. Інспектор ППС І.Монда (той самий герой зі скандалу під "Кактусом") з товаришем-міліціянтом одного вечора, продемонструвавши журналістам службове посвідчення міліціонера, стали безпідставно вимагати пред'явлення їм документів, що посвідчують особу, погрожуючи затриманням з подальшим доставленням до міськвідділу міліції. Проте, коли побачили, що причепились до людей, які не тільки відповідають за свої дії, та ще й закон "Про міліцію" непогано знають, стали погрожувати журналістам, аби ті навіть не думали скаржитисъ на їхні дії.

Для підкреслення ваги своїх погроз обидва міліціянти взяли двох журналістів за горлянку. Пізніше на місце інциденту прибули працівники патрульної служби, які,оцінивши ситуацію, забрали товаришів, вибачившись перед журналістами.

Щодо цього інциденту обласна міліція проводила службове розслідування. У повідомленні по його завершенні виявилось, що навіть особу напарника Монди встановити не вдалось. А те, що міліціонери взяли за горлянку двох журналістів, взагалі замовчалось, ніби й не було цього. Єдине, за що понесли відповідальність Монда й патрульні, що тоді прибули на місце, так це за лжесвідчення в процесі розслідування, дослівно з повідомлення – "за проявлену нещирість". Можливо, І.Монда, будучи у змові з патрульниками, вирішили завести розслідування в оману, але не знали, що інцидент журналісти записували на аудіоносій.

Пан Русин на прес-конференції спробував умити руки, повідомивши, що Монда під час інциденту з журналістами був у цивільному одязі (тобто поза службою), а, відповідно, міліція не несе відповідальності за його дії. І звісно, чхати, що штатний інспектор пред'явив службове посвідчення, вимагаючи підкоритися хоч незаконним, але діям його як міліціонера. Невже свідчення про пред'явлений документ міліціянта ні про що не говорить?

Потрібно розуміти, що не в інтересах міліції карати І.Монду, а також всіх інших міліціонерів, хто брав участь у бійці під "Кактусом". Адже в міліції якщо й летять голови, то "братською могилою". І годі чекати від пана Русина свідомого вирішення конфлікту, бо як тільки міліціонери понесуть відповідальність, то інші наступного разу задумаються, чи варто воно того. А думаючий міліціонер, на думку сьогодніш¬нього керівництва міліції, слабка зброя в умовах ситуації.

Тож кілька порад на майбутнє, як діяти, аби захистити себе та своїх друзів:
– одразу дзвоніть за телефоном "102" і повідомляйте про інцидент в подробицях, дзвінки записуються, тож потім є до чого апелювати. Не забудьте попросити, щоб про інцидент повідомили відповідального від керівництва головного управління МВС у Закарпатській області;
– їдьте в чергову частину, пишіть скаргу на дії міліціонерів начальникові відділу міліції про допущені його підлеглими порушення ваших прав. Така скарга має бути прийнята черговим чергової частини й при вас зареєстрована у відповідному журналі;
– окремо пишіть скаргу на дії міліціонерів в прокуратуру, це ви можете зробити також у відділі міліції. Всі потрібні дані вивішені на стендах у холі;
– напишіть скаргу в книгу скарг та пропозицій, що теж знаходиться в приміщенні холу. Вимагайте надати її вам. Такий запис буде великою неприємність для всього міськвідділу, тож не упустіть можливості  віддячити міліціонерам за створені вам клопоти;
– якщо вас побили міліціонери, вимагайте у відділі надання медичної допомоги. Для цього черговий зобов'язаний викликати бригаду "швидкої допомоги", лікареві якої поскаржитеся на незаконне застосування міліцією щодо вас фізичного насильства. Лікар, крім надання допомоги, має зафіксувати завдані вам тілесні ушкодження (навіть незначні) і ваші пояснення, яким чином ви ці тілесні ушкодження отримали;
– факт свого перебування в частині обов'язково зафіксуйте в журналі ре¬єстрації заяв та повідомлень про злочини або в журналі для відвідувачів та запрошених, залежно від ситуації, яка вас привела у відділок. Фіксуйте момент, коли прийшли, та момент, коли покидаєте межі відділу;
– у жодному випадку не йдіть самі. Візьміть товариша, навіть якщо він не має відношення до інциденту.

Повірте, після такого пан Русин не зможе легко відмахнутись від вас, мовляв, "самі винні". А щоб головний міліціонер області не хитрував із "гражданським виглядом", починайте розмову з його підлеглими з прохання пред'явити посвідчення та ретельно запишіть ПІБ й звання правоохоронця, номер його посвідчення та дату, до якої дійсне. Далі сміливо телефонуйте на "102" і розкажіть, хто ви, де знаходитесь, з ким розмовляєте та за яких обставин. Інакше не виключено, що вас вхоплять за горлянку, а пан Русин скаже, що відповідальності за це міліція не несе.

Володимир ФЕСЬКОВ, громадський активіст, Ужгород

Теги: міліція, Кактус

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати