Реєструємо нерухоме майно по-новому

- з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, зокрема, на новозбудовані об’єкти, реконструйовані об’єкти нерухомості, тобто «первинну» реєстрацію;
- на підставі рішень органів влади, у тому числі на підставі рішення суду, органів місцевого самоврядування;
- якщо державна реєстрація прав не відбулася до 1 січня 2013 року та вони не були зареєстровані відповідно до законодавства, яке діяло на час їх виникнення.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться також нотаріусами як спеціальними суб’єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора прав у таких випадках:

- перед вчиненням певної нотаріальної дії, у разі якщо реєстрацію такого права власності було проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, тобто до 1 січня 2013 року;
- у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва, тобто реєстрацію тих прав, виникнення яких «посвідчує» нотаріус.

Зі слів начальника облуправління юстиції, за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно сплачується державне мито у розмірі 119 грн., за державну реєстрацію речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно — 51 грн. Плата за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі виправлення технічної помилки, що допущена не з вини державного реєстратора прав на нерухоме майно, становить 51 грн. та надання інформації з реєстру — 120 грн.

Що ж до інших особливостей нового законодавства, то начальник реєстраційної служби головного управління юстиції в Закарпатській області Наталія Юркуц звертає увагу на те, що нотаріуси як спеціальні суб’єкти з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно будуть здійснювати державну реєстрацію при здійсненні правочинів. Тобто якщо захочете продати або купити майно, то достатньо буде звернутися до нотаріуса, який зареєструє це ж речове право в єдиному реєстрі. І вже не потрібно буде оббивати пороги БТІ. Минулого року нотаріуси пройшли навчання у філії інформаційного центру і мають достатні навики роботи з цим реєстром, пояснює пані Наталія.

Нині в області діє 13 реєстраційних служб районних, міськ­районних управлінь юстиції. Зокрема, на території Ужгорода та Ужгородського району таким органом є відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, що знаходиться на пл. Жупанатській, 3.

Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно (в тому числі земельну ділянку) слід звернутися до державного реєстратора прав з відповідною заявою та документами. Перелік документів різниться залежно від способу набуття права власності та типу об’єкта нерухомого майна, права на який підлягають державній реєстрації. Але в обов’язковому порядку для проведення державної реєстрації прав подаються: заява про державну реєстрацію; копії документа, що посвідчує особу заявника; ідентифікаційний код (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного коду, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має позначку в паспорті громадянина України); документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав; документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита).

У спрощеному вигляді про­цедуру державної реєстрації прав можна зобразити в три кроки. Перший — подання документів для державної реєстрації прав заявником і отримання картки прийому заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Другий — проведення державної реєстрації прав (за відсутності підстав для відмови у її проведенні або зупиненні, чи зупиненні розгляду відповідної заяви). Третій — отримання документів про державну реєстрацію прав заявником.

До прикладу, якщо батьки хочуть подарувати майно своїм дітям, то вони мають звернутися до нотаріуса, щоб укласти договір дарування майна, а відтак — до реєстраційної служби. Щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, отримане у спадок, то перш за все спадкоємцю слід навідатися до нотаріуса для оформлення свідоцтва про право на спадщину, а відтак він же проведе державну реєстрацію права власності на таке майно.

Петро Ільницький запевняє, що проблем під час реєстрації майна у громадян не виникатиме. Якщо раніше йшла мова про те, що вся процедура може затягнутися до одного місяця, а у випадку терміновості слід було ще й доплачувати, то сьогодні такого поняття немає. Реєстрація триватиме не більше 14 днів (у разі якщо на майно не накладено штрафів  або арешту). Ясна річ, що старі документи, які є на руках у більшості громадян, вважатимуться дійсними. Лише у разі здійснення купівлі-продажу, дарування майна тощо процедура проводитися має по-новому.
Варто звернути увагу і на ще одне нововведення. Якщо раніше можна було зареєструвати майно, а потім земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, то нині ця процедура має проводитися вже одночасно. Адже земля також є нерухомим майном і має бути зареєстрована в єдиному реєстрі.

До слова, всі державні акти, які були видані до 2013 року, є дійсними. Раніше право власності на землю визначав державний акт. З цього року акти на землю видаватися вже не будуть.

Зрозуміло, що у закарпатців може виникати ще безліч запитань. Відповіді на деякі з них можна нині знайти на веб-сайті головного управління юстиції в Закарпатській області. Упевнена, вони допоможуть усім тим, хто вирішив зареєструвати майно.

Надія Сарана