У них, розповідає керівник виноградівського підрозділу «Держпродспоживслужби» в Закарпатській області Степан Барзул, вмістять вакцини проти сказу, які потраплятимуть в організм диких звірів, коли прокусять брикет. Згодом відбудеться моніторингове полювання, у першу чергу, на лисиць. Лабораторні аналізи в Ужгороді мають показати ступінь вакцинації м’ясоїдних тварин.
Процедура вакцинації, каже С. Барзул, проводиться протягом 5 останніх років за рахунок Євросоюзу. Мета – убезпечити від зараження сказом звірину в країнах ЄС. Прикордонні райони України розглядаються як «буферна зона», яку слід очистити від небажаних для Європи загроз. Така профілактика дає свій ефект – країни ЄС на сто відсотків захистили свої території від сказу. А от у «буферній зоні» не все так безпечно.
Місяць тому скажених лисиць підстрелили в урочищах Пашківецький Потік та Лаврів Потік Воловецького району. Буквально кілька тижнів тому на Мукачівщині виявили заражених сказом корів. Причиною, на думку фахівців, є потрапляння слини хворого м’ясоїдного звіра в організм корови через траву або через укус. Порівняно недавно сказом був заражений міський собака у Виноградові, він устиг покусати людей. Вирішили ввести карантинну зону на кількох вулицях – Шолохова, Лемаковиця та Першотравнева.
Двомісячний карантин запровадили подекуди й у обласному центрі (вул. Панькевича, Насипна, Другетів…) Тут виявили скаженого пса.
Цьогоріч зафіксували сказ і на Затисянщині. За словами С. Барзула, лише за перший місяць 2019-го вакцинували півтисячі псів і близько ста кішок. Але цих заходів недостатньо. Працівники ветслужби повідомляють, що не всі господарі домашніх тварин дають на це згоду. У деяких випадках собаки проявляють агресію не лише щодо ветлікаря, а й хазяїнів. Тому процедура відбувається занадто вибірково.
Керівник «Держпродспоживслужби» розраховує на тіснішу співпрацю з волонтерським притулком для тварин, який віднедавна запрацював у Виноградові. Спільний контроль за станом здоров’я бродячих собак і кішок зможе їх убезпечити.
Тим часом, каже він, реальні масштаби зараження сказом значно більші, ніж це фіксується ветслужбами. Річ у тім, що досить часто люди вбивають і закопують хворих тварин. Фахівці дізнаються про такі факти випадково, коли визначити хворобу вже неможливо.
Ще одна причина цьогорічного сплаху – непроведення вакцинації торік, оскільки фінансування від ЄС не надійшло. Не виключено, що це вплинуло й на стан поширення сказу по той бік кордону, куди мігрують дикі тварини. Принаймні цього разу на сайті «Держпродспоживслужби» області вже є повідомлення про підготовку до щеплення, яка відбудеться на виконання угоди між Мінагрополітики та продовольства України й Міністерством сільського господарства Угорщини. До «буферної зони», входять Берегівський, Виноградівський, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Рахівський, Тячівський, Ужгородський та Хустський райони.
Відповідно така ж угода з галузевим Міністерством Республіки Польща була забезпечена коштами для закупівлі та поширення вакцини. Вздовж держкордону теж визначена «буферна зона», до якої належать Великоберезнянський, Воловецький, Перечинський та Свалявський райони.
Сама процедура контролюється відрядженим сюди єврокомісаром, який встановить на літаках прилади контролю за польотами. Протягом першого дня він перевірить їхню роботу в Олешнику, а подальші маршрути моніторитиме дистанційно.
Такі заходи, як було сказано, дають стовідсотковий ефект на території ЄС і, мабуть, задовільний результат на Закарпатті. Однак не варто забувати, що профілактику проводять тільки в прикордонних районах. А тим часом із глибини країни часто заходять не лише здорові, а й уражені хворобою дикі звірі. Тож, кажуть фахівці, повністю звільнитися від сказу навряд чи вдасться.
Василь Горват