Насправді ж те, що виявила прокуратура, тільки крапля в безмежному небезпечному морі використаних та викинутих будь-де подібних приладів. Важко навіть уявити, скільки небезпечного непотребу вже робить свою чорну справу на санкціонованих та несанкціонованих смітниках. На жаль, ані влада, ані тим паче простий люд ще не усвідомили, у що може обернутися нам наша ж легковажність у ставленні до відпрацьованих батарейок та ламп.
Хоча деякі поступи щодо утилізації батарейок наразі зроблено. Йдеться про добрий почин волонтерів, які зініціювали прийом використаних батарейок в Ужгороді. Хоча, на жаль, їх приймають лише у кількох місцях обласного центру. Та й, що гріха таїти, небагато містян поспішають принести їх туди. А дехто ще й дорікає, мовляв, ці «доброчинці» заснували собі непоганий бізнес. Як на мене, нехай вони й заробляють на цьому, проте роблять дуже потрібну і корисну справу – хоча б трохи менше небезпечного непотребу забруднюватиме навколишнє середовище, у якому ми з вами живемо.
Та якщо нині простому обивателю ситуація із використаними батарейками та люмінесцентними лампами хоча б трохи зрозуміла, то що стосується таких популярних енергозберігаючих лампочок, то тут поки що абсолютний вакуум. Перш за все, відсутня інформація щодо шкідливості цього популярного нині (адже економить таку дорогу електроенергію!) освітлювального приладу. Ні, звичайно, інформацію знайти дуже просто. Треба тільки захотіти цього. Йдеться про відсутність інформування громадян з боку відповідних органів, які зобов’язані довести до відома населення те, яку шкідливість затаїли у собі ці «економки», і що їх також категорично заборонено викидати у смітник, а слід утилізувати.
А хто б, на вашу думку, мав це робити? Відповідь очевидна – виробник, який, очевидно, закладає у ціну енергозберігаючих ламп, а вона дуже й дуже немаленька, і вартість їх утилізації. Тож логічно, що коли у мене вийшла з ладу «економка», я підійшла в магазин, у якому її придбала, і запитала, чи вони приймають використані лампи. Відповідь була негативною. Таку ж відповідь я отримала і в інших магазинах, де є у продажу новомодні освітлювальні прилади. Тож цілком зрозуміло, що навіть при бажанні не завдати шкоди природі утилізувати їх можна лише на смітник...
До речі, уряд своїм розпорядженням навіть заборонив бюджетним організаціям з 1 січня 2009 року купувати лампи розжарювання, таким чином зобов’язавши використовувати енергоощадні освітлювальні прилади. Проте законодавці й ті, хто підписує укази та розпорядження, наче забули чи не помітили невеличкий напис в інструкції до використання енергозберігаючих розрядних ламп: «Лампу не можна викидати в смітник!». Але й здати її на переробку немає куди.
Зважаючи на такі сумні реалії, залишається сподіватися тільки на диво. Бо лише дивом можна хоча б до пори до часу уникнути екологічного армагедону, який, окрім усього іншого, пришвидшує і таке нерадиве ставлення влади до бомби сповільненої дії, якою і є вищезгадані небезпечні відпрацьовані прилади. Розраховувати ж на зважену державну політику у вирішенні цього питання наразі не доводиться. Не до того нинішній владі, аби думати про завтрашній день своєї країни. Наразі – розділяй і владарюй, а там хоч трава, отруєна важкими металами з відпрацьованих батарейок і ламп, не рости...
Оксана ДОРОШ
Зверніть увагу!
Енергозберігаючі лампи, що стали модними не так давно, можуть завдати серйозної шкоди чутливій шкірі, заявляють фахівці з Великобританії. Світло енергозбережних ламп може стати причиною мігрені і навіть нападів епілепсії. У людей із чутливою шкірою через такі лампочки можуть з“явитися висип, екзема, псоріаз і набрякни на шкірі.
Шкідливі вони і для ніжної шкіри немовлят.
Нині існує 2 види енергозбережних ламп: колагенові і флуоресцентні. Найнебезпечніші з них – флуоресцентні.
Фахівці радять виключити з продажу лампочки цього виду, розраховані на 100 ватів. Лампи енергоємністю 40 і 60 ватів вважаються менш шкідливими.
ВООЗ висловлює серйозні побоювання з приводу безпеки компактних флуоресцентних ламп.
Раніше Конгрес США ухвалив рішення про повну відмову до 2013 року від ламп розжарювання і перехід на енергозбережні лампочки, що дозволяють заощадити до двох третин електроенергії.
Проте експерти міністерств охорони здоров’я Канади і Великобританії попереджають про те, що використання даного типу ламп являє серйозну загрозу здоров“ю людини, оскільки, по-перше, у CFL присутня високотоксична ртуть (4–5 міліграмів), а, по-друге, цей тип ламп характеризується високим рівнем радіаційного фону і електромагнітного випромінювання, еквівалентного прямій дії ультрафіолетових сонячних променів.
На Енергетичному міжнародному форумі в Найробі в лютому представники 140 країн підтримали декларацію по зниженню використання ртуті в товарах загального користування, таких, як термометри або електроприлади, проте це поки номінальне рішення.
А поки що варто знати: якщо у вас розбилася флуоресцентна лампа, медики рекомендують негайно відкрити вікна і вивести з приміщення людей і домашніх тварин щонайменше на 15 хвилин (а ліпше на кілька годин), поки не вивітриться отруйна пара ртуті.
До речі, у багатьох країнах світу такі лампи не використовують. Зокрема, заборона на них існує в Ізраїлі.
макс 2012-11-16 / 11:51:16
Необхідно переходити на світодіодні лампи, які не містять ртуті, не потребують утилізації і набагато економніші і довговічніші ніж усі економки.
1958 2012-11-14 / 00:58:58
В свое время было несколько предложений по созданию предприятий по утилизации ртутьсодержащих ламп в нашей области. По неизвестным причинам дело заглохло. Следует также обратить внимание на то, лампы какого производителя покупать. Однозначно, что дешевые "maxus"-ы, с несовершенным люминофором и преобразователем напряжения, только навредят вашему здоровью. Покупайте лампы проверенных брендов и все будет в порядке.