Антиміліцейські протести: хто і що їх роздмухує?

Коли в кінці червня факт зґвалтування став відомим місцевим жителям, вони оточили райвідділок міліції у Врадїівці, і в ніч із 1 на 2 липня взяли його штурмом і підпалили, правоохоронці ж забарикадувалися в підвалі будівлі. Зрештою МВС було змушене провести масові звільнення у цьому районному відділі. А підозрювані з того часу перебувають за ґратами.

Правоохоронців судять за зґвалтування і спробу убивства

Адвокат Ірини Крашкової Євген Стельмах упевнений, що в цьому випадку правоохоронці, які вчинили злочин, отримають по заслугах.

«Потерпіла зараз не бере участі в засіданнях, бо минулого разу з суду її забрала «швидка». Втім, нам вдалося перекваліфікувати обвинувачення із «завдання тяжких тілесних ушкоджень» – на «замах на вбивство». Нині слідство завершилося, суд досліджує докази у справі. Я впевнений, що ґвалтівників буде засуджено, тим паче, що прокуратура підтримує нашу позицію», – вважає адвокат.
 
Акції проти злочинців у погонах у Врадіївці невдовзі стали називати «повстанням». Того ж місяця його учасники організували ходу до Києва – в кожному місті й селищі, яке вони минали, на протест проти дій правоохоронців збиралися місцеві жителі, родини яких постраждали від працівників МВС.
 
Антиміліцейські протести почали відбуватися і в столиці: деякі з них були ініційовані політичними силами, деякі – стихійні. Так, коли під час пікетування Київради 2 жовтня правоохоронці затримали кількох активістів і одразу ж завантажили їх в автозаки, учасники пікету миттєво організувалися і заблокували і автомобілі, й беркутівців. За декілька хвилин затриманих відпустили.

Мільйон українців постраждали від міліції – дослідження

В Україні є об’єктивні причини для розвитку протестного руху проти дій міліції, переконаний виконавчий директор Асоціації українських моніторів дотримання прав людини правоохоронними органами Вадим Пивоваров.

«Масштабні дослідження провів Харківський інститут соціальних досліджень і виявив, що близько мільйона наших співгромадян за минулий рік зазнали тиску та свавілля з боку міліції. Від застосування кайданів до катувань і тримання за ґратами довше, ніж призначений термін. Цьому сприяють  корупція та можливість вимагати гроші з потерпілих, а ще безкарність. Судді не реагують на факти порушень, прокуратура їх покриває. З тисячі звернень до прокуратури міліціонерів притягають до відповідальності в одиничних випадках. Врадіївка – стала останньою краплею», – зазначає Пивоваров.
 
Дослідник визнає, що нині єдиним способом громадян зреагувати на свавілля міліції залишається протест. Але він сподівається, що ситуація зміниться, коли більшість українців не терпітимуть свавілля, яке зазнали від працівників МВС, і оскаржуватимуть кожен такий випадок і гуртуватимуться для захисту своїх інтересів.
 
Координатор громадського руху «Спільна справа» і правник Олександр Данилюк упевнений, що невдоволення українців діями міліції навмисне культивує влада.

«Свавілля за останній рік стало не просто більше, воно перетворилося на систему. Людині, яка постраждала від системи, тепер практично неможливо відновити справедливість. Влада розуміє, що лише лояльність до неї правоохоронців допомагає їй утриматися, і тому намагається налаштувати проти них людей. Щоб у такому разі правоохоронці захищали режим від народу так, як захищають себе, і боялися його падіння. Щоб не повторилася ситуація 2005 року, коли міліція зберігала нейтралітет», – пояснює експерт.
 
У цьому контексті Олександр Данилюк наголошує, що здебільшого правоохоронці є не авторами, а виконавцями злочинів. А відтак українці мають пам’ятати про це і зупиняти свавілля з боку влади, а не розпорошувати свою протестну боротьбу поміж окремими виконавцями.