Як розповідає в.о. начальника Чопського відділення міліції капітан Микола Касич, за останній час на Ужгородщині було скоєно п'ять зухвалих крадіжок з різних об'єктів. Проаналізувавши "почерк" цих злочинів, розшуковики зробили висновок: всі вони можуть бути справою одних і тих же рук. Однак затримати зловмисників спершу ніяк не вдавалося. А ті, залишаючись безкарними, нахабніли все більше.
Першим "бомбанули" магазин в одному із сіл Ужгородського району. Невідомий зловмисник проникнув уночі в приміщення, відтиснувши якоюсь залізякою пластикове вікно, й викрав із бару гроші в сумі 870 гривень, горілчані та тютюнові вироби, солодощі та картки мобільного поповнення.
Через якийсь час аналогічно постраждав магазин вже у сусідньому населеному пункті. Тут теж зникли після нічного набігу непрошених гостей гроші в сумі 200 гривень, продукти харчування та мобільні картки. Не оминули зловмисники навіть тюбики з шампунем...
У середині вересня обікрали вже школу в іншому селі того ж таки району. Але тут злодій вдовольнився музичним центром. Вочевидь, цього йому виявилося замало, бо тієї ж ночі він навідався по дорозі ще й до церкви. Не змігши подужати вхідні двері, зловмисник проникнув усередину звичним йому способом – відтиснувши ломиком вікна. Грошей в церкві не було, тож крадій забрав усе, що потрапило під руку: DVD-програвач, килим, пилосос, карнизи. Не погребував навіть штучними квітами та порожнім горщиком для них...
Уже через чотири дні після цього випадку "капітулював" перед злодієм магазин ще в одному населеному пункті на Ужгородщині. Під час спроби злому на крамниці спрацювала сигналізація-ревун, тож аби вона не дратувала своїм вереском, злодій просто зірвав її зі стіни... Далі все відбувалося за відомим сценарієм: проникнення через вікно, викрадення грошей в сумі 1000 гривень, продуктів та мобільних карток.
Весь цей час міліція наполегливо розшукувала загадкових "потрошителів" сільських об'єктів. Яким же було здивування правоохоронців, коли врешті-решт з'ясувалося, що в усіх цих випадках діяла не ціла група, а злодій-одинак. Причому такий, що на нього ніхто б і не подумав...
Коло оперативних пошуків звузилося довкола 21-річного Івана. Хлопчина цей хоч і миршавий та "хіпуватий" з вигляду (носить довге волосся), проте встиг вже заробити судимість за скоєння крадіжок. Зважаючи на юний вік підсудного, суд обмежився тоді умовним покаранням.
Іван родом із Ужгорода, останнім часом проживав у своєї бабусі. Нічим протизаконним тут не виділявся, в поле зору міліції не потрапляв. І все ж зібрані факти вперто свідчили не на його користь. Для бесіди з підозрюваним оперативники виїхали у село, де тимчасово він проживав у своєї бабки. Однак коли міліціонери прийшли в хату, внучок накивав звідти п'ятами в поле, сховавшись у кукурудзяному лані. Добрих півгодини довелось "операм" ловити його в кукурудзі...
У відділенні міліції затриманий в усьому зізнався. З'ясувалося, що крім Ужгородського району (усі згадані п'ять крадіжок -- його рук справа), Іванко "наслідив" і в рідному Ужгороді, де скоїв з десяток крадіжок. Якось поцупив 8000 гривень, іншого разу -- коштовний ноутбук і т.д.
Стосовно "хіпуватого" злодія міліція порушила кримінальну справу за ст.185 ч.3 Кримінального кодексу України ("Крадіжка з проникненням на об'єкт"). Наразі за затриманим молодиком тягнеться шлейф із 15 епізодів крадіжок, але скільки їх було насправді, повинно встановити слідство. За скоєне затриманому загрожує від трьох до шести років позбавлення волі.
Частину крадених речей міліція вже вилучила й повернула власникам. Як зізнався сам затриманий, крадені продукти він чесно віддавав бабусі, котра готувала їсти (про походження їх, звичайно, не розповідав). А картки поповнення мобільного зв'язку кавалер роздавав в Ужгороді знайомим дівчатам...
Володимир Павлюх, СЗГ УМВС України в Закарпатській області