За останні півроку український президент входив у образ жертви. Перед призначенням нинішнього прем’єра Ющенка нагодували обіцянками про те, що інтереси "нашоукраїнців" залишаться на кращих державних підприємствах. Але вже в серпні минулого року, коли звільнили керівника "Укрзалізниці", Ющенко не витримав та вперше обурено потелефонував Януковичу.
Окремої історії заслуговує сюжет про НАТО, коли Янукович у приватних розмовах обіцяв підписати листа для приєднання до Плану дій для здобуття членства, але в Брюсселі жорстко посміявся над наївністю президента.
Це повторювалося з дня у день, і, враховуючи характер Ющенка, донецькі були впевнені, що він проковтне кожне наступне приниження.
І тим більше було їх здивування, коли Ющенко ув’язався у боротьбу, не підбираючи засобів та часто переходячи межу. Перший раз їхні обличчя стали чорними, коли 2 квітня Ющенко підписав указ про розпуск парламенту. Кілька тижнів боротьби, і їм майже вдалося переламати ситуацію через ПАРЄ та Конституційний суд.
Коли стало здаватися, що Ющенко приречений на поразку, в хід пішов "план Б". Так з'явився новий указ президента, який шокував не тільки коаліцію, але і західних дипломатів, що були посередниками у переговорах між першими особами держави. Їм здавалося, що сторони близькі до компромісу. Виявилося, що Ющенко не гірше за Януковича навчився пускати пил у очі.
Головна проблема, яка зараз хвилює Банкову – як вмовити опонентів погодитися на дострокові вибори. Без їх участі новий парламент матиме сумнівну легітимність в світі.
Крім того, без політичних домовленостей криза перетвориться на серіал.
Якщо в новому парламенті буде сформована помаранчева коаліція, уже Партія регіонів може відмовитися від 150 мандатів, тим самим поставивши на межу розпуску і наступну Верховну Раду.
У Конституції є норма, що парламент, обраний на дострокових виборах, не може бути розігнаний протягом року.
Але ніщо не заважатиме Партії регіонів вичекати цей термін в опозиції та піти за схожим сценарієм, як це зараз роблять "Наша Україна" і блок Тимошенко.
Крім того, дострокові вибори вимагають змін до закону, які неможливо ухвалити без Партії регіонів.
Новий указ має набагато вищі шанси на успіх у Конституційному суді, оскільки Ющенку вдалося усунути з цієї гри Станік (яка не стане доповідачем вдруге), що має бути уроком й іншим суддям.
Хоча залишається питання, чи почне взагалі цей орган розгляд нинішнього подання від депутатів.
Проблема в тому, що теперішній указ Ющенка, на відміну від першого, не містить пропозиції народним обранцям "продовжувати виконувати свої повноваження, що безпосередньо не пов'язані з повноваженнями Верховної Ради України".
Тобто Ющенко, навіть якщо це виглядає абсурдно, але визнав нинішніх парламентарів нечинними. Це випливає з посилання на другу частину статті 90 Конституції, де сказано, що президент "достроково припиняє повноваження Верховної Ради".
Хоча за Конституцією "повноваження Верховної Ради припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради нового скликання", однак наступний абзац Основного закону передбачає право президента припинити повноваження саме "достроково", тобто не чекаючи появи нового парламенту.
Тобто, за логікою Ющенка, повноваження цієї Верховної Ради вже припинені, а депутатські значки та картки для голосування є не більше ніж сувенірами.
Це означає, що і підписи до Конституційного суду, які зібрала коаліція, не повинні розглядатися КС, оскільки автографи ставили люди, які більше не є депутатами.
Фактично, поява подання може поставити Конституційний суд у ступор. Якщо він відкриє провадження по другому указу Ющенка, то фактично вважатиме цих людей легітимними депутатами. Однак щоб визнати їх повноваження, треба окремо розтлумачити названу норму Конституції.
Рішучості Ющенку може додати те, що КС так і не видав ухвалу про закриття провадження по першому указу президента, чого він домагався новим указом.
В четвер за це проголосували 17 суддів, доручивши готувати рішення Сюзанні Станік. Любителі єзуїтських розваг уже потирали руки в передчутті юридичного харакірі, уявляючи, як вона писала би цей текст. Однак у п’ятницю знову з'явилася інформація, що КС намагається залишити в себе розгляд документу і від 2 квітня.
Стратегічною перемогою Ющенка став перелом тенденцій в Генпрокуратурі. Сам факт, що Партія регіонів більше не має монополі на цей орган, зменшить самовпевненість, яку останнім часом демонструвала команда Януковича.
І тепер представники коаліції, проводячи довірливу розмову на тему "Та не виконуй той указ Ющенка!", не зможуть більше підсилити свою правоту аргументами: "Не бійся, проти тебе справу не порушать, у нас "всьо схвачено" в прокуратурі".
Принаймні, в четвер вдень Піскун кілька годин провів у секретаріаті президента, і тільки після цього ввечері переговорив із Януковичем.
Ще раніше Ющенко здобув перемогу, поставивши під контроль гілку місцевих судів. Звільнення Колесниченка з посади голови Печерського райсуду та деяких керівників, які поставили під сумнів указ президента, стало показовим побиттям для інших.
Останнім часом в діях Ющенка стали спостерігатися риси, характерні для рейдерської практики. Це знаходить просте пояснення – нині тему судів для президента веде заступник глави секретаріату Ігор Пукшин, який працював у юридичному захисті бізнес-активності Василя Хмельницького та Богдана Губського. Допомагають Банковій депутати Тимошенко Андрій Портнов і Святослав Олійник, які мають відповідний рейдерській досвід за часів роботи на Ігоря Коломойського.
Крім того, за розповідями, Коломойський знайшов спільну мову з зятем голови Верховного суду Євгеном Корнійчуком, який зараз є депутатом від блоку Тимошенко.
Наскільки вдалося з'ясувати "Українській правді", план Ющенка передбачає ще низку мобілізаційних дій.
Перше. Наступним кроком президента має стати відновлення дієздатності Центральної виборчої комісії. Очікується, що днями Ющенко має приїхати на засідання ЦВК, щоб "переконати" її членів більше не хворіти. Президент сподівається, що "поправити здоров'я" членів Центрвиборчкому йому допоможе Генпрокуратура.
Друге. Окремі дії готуються по Конституційному суду. Серед планів Банкової є відставка суддів Станік та Пшеничного за порушення присяги. Їм інкримінують змову, коли Пшеничний розписав справу першого указу Ющенка на Станік з грубими порушеннями процедури і в обхід голови Конституційного суду.
Завадити цьому може норма закону про Конституційний суд стосовно того, що відставка суддів потребує голосування Верховної Ради. Однак, на користь Ющенка – норма Конституції, за якою "суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив".
Третє. Генпрокуратура має зробити кілька показових кроків, які мають відбити бажання ігнорувати указ Ющенка. Про це свідчить порушення кримінальних справ за звезення студентів на акції протесту.
Четверте. Неприємності можуть очікувати мера Києва Леоніда Черновецького. Як відомо, він не підписав заяву губернаторів про готовність виконувати указ президента і, за підозрами Банкової, готовий здатися в полон Партії регіонів.
Тому, стверджують джерела, розглядається варіант звільнення Черновецького з посади голови Київської міської державної адміністрації. Хоча в 2003 році, разом з рішенням про третій термін Кучми, Конституційний суд заявив, що цей портфель керівника КМДА автоматично отримує переможець виборів мера.
Дехто з політологів прогнозує, що в разі ігнорування волі Ющенка наступним указом президента стане навіть розпуск Кабінету міністрів. Для Банкової бажано, щоб на цей момент Конституційний суд був паралізований. Сьогодні з точки зору права цей сценарій виглядає абсурдно. І якщо одна частина України вважатиме це державним переворотом, інша рукоплескатиме такому рішенню Ющенка.
Віктор Чивокуня, "Українська правда"
27 квітня 2007р.
Теги: