- Це - пограбування! Гроші давай! - наказали переляканій жінці.
Продавщиця віддала весь невеличкий заробіток -- 30 гривень, прихопили розбійники й плящину горілки та продукти. Із цим і втекли. А продавщиця настільки перелякалася, що коли прийшла її колега на зміну, та їй зі страху нічого й не сказала. Лише трохи оговтавшись, зізналася у пережитому, й обидві кинулися телефонувати власникові магазину.
Отримавши інформацію про зухвалий розбійний напад із застосуванням зброї, оперативники карного розшуку Ужгородського міськвідділу почали пошуки нападників. “Прочісували” місця можливого перебування зловмисників, орієнтували громадськість. І того ж вечора правоохоронці отримали потрібну інформацію!
Як розповідає начальник відділу УКР УМВС підполковник міліції Іван Панько, злочинців “вирахували” й затримали в одному з ужгородських готелів. Вилучили й обріз мисливської рушниці 16-го калібру. До слова, дуже допоміг у цьому один із свідків, якому буде виплачено за надану інформацію 2000 гривень!
Особи зловмисників встановили швидко: це два Віктори, одному 27 років, другому -- лише 19. Перший -- раніше судимий уродженець Луцька, відсидів у тюрмі 6 років за те, що під час служби в армії украв з частини бойовий автомат, який намагався продати. У 2005 році вийшов з тюрми і якимось чином опинився в Ужгороді. Молодший Віктор, уродженець Херсонської області, виховувався на Закарпатті, у Перечинській школі-інтернаті для сиріт.
Коли молодиків стали “колоти” щодо розбійного нападу на магазин на вул. 8 Березня, ті, спершу трохи опираючись, врешті-решт почали розповідати таке, порівняно з чим “гоп-стоп” можна кваліфікувати як дитячі пустощі...
Володимир ПАВЛЮХ, "Відомості міліції"
07 квітня 2007р.
Теги: