Ужгородцю Івану — 46 років, з яких вісім провів "на зоні". Має за плечима дві судимості, в основному за скоєння крадіжок. Востаннє притягався до кримінальної відповідальності у 2000 році. Відсидівши черговий "строк", повернувся додому в Ужгород. А жити ніде: квартиру чи то продали, чи просто вигнали родичі з дому колишнього "зека". Словом, довелося "бомжувати" в підвалі своєї ж багатоповерхівки. Зійшовся з такими ж, як і сам, "бомжами". А яке життя в цього контингенту, загальновідомо: крадуть, здають пляшки та картонки, а виручені копійки пропивають. Така от "романтика"...
А де горілка, там і бійка. Якось Іван зчепився з таким же, як він "бомжем" Василем. Там же, у згаданому підвалі. Спершу пиячили, а далі дійшло до бійки, у розпалі якої Іван схопив кухонний ніж і увігнав лезо в живіт своєму супротивнику. На щастя, закривавленого потерпілого вчасно доставили у лікарню, й людина вижила.
Це сталося у 2008 році, перед самим Новим роком. У медичний заклад прибули працівники міліції. Поранений Василь розповів, хто його підрізав. Тож Івана вже шукали, але той десь переховувався. У підвал якийсь час не повертався. Зате вляпався в іншу історію, цього разу з наркотиками...
Знайомий "малолітка", з яким пиячили в одному з міських кафе, передав старшому "бомжеві" на зберігання пакетик із майже 22 грамами марихуани. Звідкіля він її взяв і для чого віддав -- невідомо. Однак, коли Івана затримали міліціонери, пакет із "наркотою" був при ньому.
Судили зловмисника і за підріз, і за наркотики. Як наслідок -- "набралося" п'ять років позбавлення волі. Саме таким був вирок Ужгородського міськрайонного суду, засідання якого відбулося нещодавно, стосовно Івана Р. Тож наступні півдесятка літ свого безпутного життя проведе дядько знову в тюрмі...
Володимир ПАВЛЮХ, ВЗГ УМВС України в Закарпатській області