Як повідомили в СЗГ УМВС України в Івано-Франківській області, у жовтні 1996 року на той час 20-річного чоловіка було затримано за обґрунтованою підозрою у вчиненні ним трьох крадіжок майна з помешкань громадян. Затриманого не брали під варту і, як згодом з'ясувалося, даремно. Молода людина, порушивши умови підписки про невиїзд, покинула межі України. Невдовзі міліціонери встановили, що розшукуваний перебуває на території сусідньої держави. З плином часу він майже забув не тільки про свою батьківщину, але й те, що тут за ним залишилися "гріхи" молодості. На відміну від нього, про це пам'ятали рожнятівські міліціонери. Тим паче, що останні мали інформацію про те, що декілька разів ця особа таки навідувалася до родичів на Прикарпаття. Враховуючи ці обставини, міліція подбала про те, щоби наступний приїзд прикарпатця на територію України не залишився непоміченим. Кілька днів тому при перетині кордону 34-річного жителя Рожнятова затримали в Закарпатській області прикордонники, які одразу повідомили міліцію про особу, яка цікавила оперативників карного розшуку.
Наступного дня затриманого під конвоєм було доставлено в Рожнятівський райвідділ міліції, відтак розслідування трьох кримінальних справ негайно відновили. За скоєння крадіжок майна, пов'язаних з проникненням зловмисника у житло потерпілих, чоловікові "світить" покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до шести років. Можливо, якби у 1996 році він дочекався судового розгляду цих справ, то й покарання було б не таким. Тепер же мусить усвідомити усю серйозність невідворотності покарання, навіть якщо щиро розкаюється у вчиненому у молоді роки.