За його словами, говорити про місце і вигляд монумента, та й взагалі про саму можливість його спорудження ще зарано, оскільки питання встановлення пам’ятників опрацьовується у комісіях. Крім того, на думку головного архітектора, встановлення пам’ятника саме цій особі може спричинитися до політичних дискусій у місті.
Кореспонденту “ВЗ” так і не вдалося домогтися офіційних коментарів щодо пам’ятника від керівництва Львівської залізниці. Однак, за інформацією “ВЗ”, залізничники воліли б вшанувати Кірпу двічі – меморіальною дошкою на фасаді Управління залізниці (вул. Гоголя, 1) та пам’ятником, який мав би розміститися у парку імені Івана Франка, метрів на 40-50 нижче будівлі управління.
Залізничники стверджують, що Георгій Кірпа був значно більше господарником, ніж політиком. Вони із захопленням розповідають, як завдяки Кірпі було відреставровано головний корпус Львівського залізничного вокзалу, побудовано Сихівський шляхопровід, підвищено зарплату працівникам галузі, введено безкоштовний проїзд дітей у потягах під час зимових канікул (останнє нововведення скасували наступники Кірпи), майже за півроку побудовано вокзал в Ужгороді (у 2005 році площу перед ним названо на честь Кірпи). У липні минулого року на честь 60-річчя свого трагічно загиблого керівника залізничники не пошкодували 22 мільйонів гривень, щоби пустити між Львовом і Ужгородом комфортабельний електропоїзд “Георгій Кірпа”.
Однак для більшості українців ім’я Георгія Кірпи пов’язане з поняттям “кучмізм”, з махінаціями із відкріпними талонами під час виборів президента, з плакатами, розвішаними у потягах, де Україну ділили на три сорти…
Високий Замок
13 лютого 2007р.
Теги: