Ужгородський мер Сергій Ратушняк з’явився у передвиборній кампанії з конфліктом — після пригоди з агітаторкою Арсенія Яценюка. Потім були скандальні інтерв’ю і заяви принизливого характеру на адресу ”єврейчика”. Відкритого протистояння між ними раніше не спостерігали. Втім Ратушняк із мертвою хваткою бійцівського собаки вхопився за кандидата.
Певні успіхи у діях мера Ужгорода вже є. Його запрошують на телевізійні шоу, просять про інтерв’ю. А нещодавно депутати ізраїльського парламенту звернулися до керівництва України зняти з президентських перегонів ”ксенофоба” та ”антисеміта”.
Припускаю, що Ратушняк розкручує власний загальнонаціональний політичний проект: використовуючи президентську кампанію, готується до наступних виборів у Верховну Раду. Він зчепився з популярним політиком і підтягнувся у дискусії до рівня Яценюка. Враховуючи, що побутовий антисемітизм доволі поширене явище серед пересічних українців, ця тема теоретично може забезпечити ужгородському мерові статус ”українського Жириновського”. І ось нова заява Ратушняка: країні потрібна диктатура, а хабарників суддів і прокурорів треба розстрілювати. Такого популізму достатньо, щоби змагатися за місця в парламенті роздратованої та голодної держави.
Інша версія: руки антияценюківського феномену Ратушняка ростуть зі штабу Юлії Тимошенко. Своїми заявами мер Ужгорода закріплює за Яценюком незручні стереотипи, які той має спростовувати. Іще один нюанс: закріплюючи за собою статус головного антисеміта, Ратушняк частково залазить на електоральне поле Олега Тягнибока. Лідера ”Свободи” він собою не підмінить, бо не є українським націоналістом, але частину голосів забрати може. Це знижує шанси Тягнибока на 3% голосів і дає Тимошенко підстави закликати виборців західних областей ігнорувати ”непрохідну” ”Свободу”.
А може, дії Сергія Ратушняка — це свідома провокація проти України тих кіл, які запускають інформаційні сигнали про нас як ненадійного транзитера і крадія російського газу? Депутати кнесету, ізраїльського парламенту, чомусь вимагають зняти ”антисеміта” з президентських перегонів від Ющенка і Тимошенко, а не звертаються до суду чи Генеральної прокуратури і ЦВК, у компетенції яких реагувати на такі заяви. Президент і прем’єр не зможуть втрутитися у передвиборний процес, і це дає підстави звинуватити спочатку їх, а потім і всю державу у сприянні ксенофобії та антисемітизму. Не важливо, чим псувати державі міжнародну репутацію: газом чи антисемітами.