Глава держави передав у парламент свої обґрунтовані пропозиції щодо змін до основного фінансового документа країни. Вперше в новітній історії Української держави Президент України застосував конституційне право вето на закон про Державний бюджет, і звернувся до парламенту й уряду прийняти «достойний, чесний і прозорий національний бюджет».
Свою позицію з приводу ситуації навколо прийнятого Верховною Радою України Державного бюджету на 2007 рік висловив голова Закарпатської обласної державної адміністрації Олег ГАВАШІ:
- Вважаю, що Президент мав всі підстави повернути на доопрацювання затверджений Верховною Радою Закон «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Посудіть самі. Держбюджетом-2007 передбачається встановлення з 1 січня наступного року прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян на рівні 380 гривень. Але ж на 1 листопада прожитковий мінімум вже фактично становить 395 гривень, а на 1 січня він має сягнути близько 406 гривень. Таким чином, виходить, що з наступного року прожитковий мінімум буде занижений на 26,6 гривні. У свою чергу, це потягне за собою і заниження пенсій, тож українські пенсіонери щомісяця недорахують у своїх гаманцях 26 гривень.
Як відомо, прожитковий мінімум є базою для розрахунків цілої низки соціальних програм, зокрема державної соціальної допомоги незахищеним верствам населення: допомоги інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, виплат по догляду за дитиною, одиноким матерям, на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, допомоги на поховання тощо.
Затверджений Верховною Радою держбюджет-2007 передбачає різке сповільнення темпів зростання розміру мінімальної заробітної плати: із січня 2007 року – в розмірі 400 гривень на місяць і на 1 грудня 2007 року – 450 гривень. Якщо у 2005 році зростання мінімальної зарплати сягало 40 відсотків, у 2006 році – 20 відсотків, то у 2007 році заплановано приріст на рівні всього 12,5 відсотка. Таким чином, Україна вперше за останні роки може отримати реальне падіння розміру мінімальної заробітної плати, яка є базою для обрахування заробітної плати працюючих українців, зокрема і працівників бюджетної сфери. А ще врахуйте тут високий прогнозний рівень інфляції на 2007 рік (за оцінками незалежних вітчизняних і зарубіжних експертів – близько 11 відсотків) і те, що цей закон передбачає зростання податку на доходи громадян з 13 до 15 відсотків. Це, без сумніву, відчутно вдарить по соціально незахищених верствах населення.
Тепер хотів би зупинитись на більш складних позиціях. Йдеться про формування місцевих бюджетів. Як цей процес відображений у прийнятому Верховною Радою держбюджеті-2007? Почну з того, що обсяг доходів місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні дотацій, зростає порівняно з 2006 роком на 28,9 відсотка, а видатки, які враховуються при визначенні дотацій, тільки на 19,4 відсотка. Отже, навіть не фінансист помітить, що матимемо тут дефіцит. Обсяг бюджету Закарпатської області на 2007 рік по загальному фонду, розрахований Міністерством фінансів України, порівняно з 2006 роком зріс на 33,1 відсотка і склав 1 мільярд 934,3 мільйона гривень. На 86,1 відсотка зріс і обсяг цільових субвенцій з Державного бюджету. Але проаналізуймо бюджет основних бюджетних галузей.
За нашими розрахунками, питома вага заробітної плати по галузі освіти у доведених показниках Мінфіну становить 74,4 відсотка (а по деяких адміністративно-територіальних одиницях – понад 90 відсотків), культури – 83,5 відсотка (по деяких адміністративно-територіальних одиницях знову ж таки майже 100 відсотків), що практично виключає можливість фінансування інших першочергових видатків. Необхідно зазначити, що розрахунковими показниками Мінфіну на 2007 рік на органи управління області доведено всього 50,5 млн. грн., тоді як видатки за 11 місяців 2006 року по цій галузі тільки на оплату праці з нарахуваннями становили 61,2 мільйона гривень. Отже, як бачимо, 80-90, а подекуди і всі сто відсотків запропонованого бюджету – це кошти на виплату заробітної плати. А де кошти на розвиток галузей, державних установ тощо?
Протягом останніх років область зіткнулася з проблемами, вирішення яких можливе лише за умови державного фінансування. Тим не менше, незважаючи на наші неодноразові звернення до уряду, у законі про Держбюджет-2007 зовсім не передбачені кошти на ліквідацію наслідків стихійного лиха в Закарпатській області (при потребі 38,7 млн. грн.); зведення пам’ятника жертвам політичних репресій (необхідно 120 тис. грн.); спорудження під’їзду до міжнародного автомобільного пункту пропуску “Ужгород” (10 млн. грн.); для знешкодження суміші речовин “Премікс” та утилізації хімічних засобів захисту рослин за рахунок державного фонду охорони навколишнього природного середовища (18,9 мільйона гривень). А на заходи з ліквідації наслідків затоплення шахти Солотвинського солерудника в Тячівському районі із необхідних 15 мільйонів заплановано всього 5 мільйонів гривень. Досі не відомо, скільки коштів буде виділено на збереження історичної забудови міст та об’єктів історично-культурної спадщини на території області (потреба - 7,3 млн. грн.).
Крім того, у Законі практично наполовину потреби враховані видатки на Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса: із необхідних 143,6 млн. грн. передбачено тільки 70,9 мільйона. На виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів, із необхідних 33,1 мільйона передбачено 26,5 млн. гривень. На будівництво та придбання житла військовослужбовцям при потребі 3,5 мільйона – всього 800 тисяч гривень. На будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг комунальної власності з необхідних 25 млн. рн.. закладено 5,1 мільйона.
На соціально-економічний розвиток Закарпатської області передбачено виділити субвенції в суму 16,9 млн. гривень. Хоча за формульними розрахунками на наступний рік обсяг субвенції нашій області мав би становити 24,763 млн. гривень.
Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам передбачає в першу чергу проведення заходів з попередження аварій на об’єктах комунальної власності, реформування і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві, спрямовується винятково на об’єкти житлово-комунального господарства, в тому числі на ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень. Все це добре, але така постановка питання унеможливлює включення до переліку об’єктів освіти, охорони здоров’я, культури, будівництво яких розпочато минулими роками і фінансувалося за рахунок субвенції. Під знаком питання опиняється і подальша газифікація населених пунктів області, оскільки ця стаття витрат йде останньою в переліку дозволених статей витрат. На мою думку, субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво газопроводів-відводів та газифікацію населених пунктів, у першу чергу сільських, необхідно виділити в бюджеті окремою статтею.
Таким чином, на мій погляд, прийнятий Верховною Радою Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” не виправдав сподівання областей на повноцінне забезпечення фінансовими ресурсами для виконання делегованих їм державою повноважень. Сподіваюсь, що парламентарі з усією серйозністю поставляться до пропозицій Президента і в результаті ми отримаємо на 2007 рік дійсно національний бюджет.
Юлія ЛІСНА, "Мукачево.net".
14 грудня 2006р.
Теги: