Ця історія сталася торік у Виноградові. (Ім'я та прізвище потерпілої з етичних міркувань змінені).
...Почувши різкий запах газу в кімнаті, Ольга зібралась з останніх сил і таки зуміла звільнити від пут ноги. Голова і тіло нестерпно боліли. Насилу підвівшись, вона підійшла до газової плити і якось вимкнула всі чотири конфорки. Швидко повідчиняла вікна, щоб провітрити помешкання. Але вхідні двері були зачинені на ключ. Трохи заспокоївшись, Оля зателефонувала на 02...
Почувши про розбійний напад, на місце пригоди негайно виїхала посилена слідчо-оперативна група. Щоб потрапити у приміщення, довелося ламати двері. Згодом, заливаючись сльозами, жінка розповіла про напад. Її знайомий Іван, вчора ремонтував дах. Раптом, його мовби підмінили. За якусь мить спокійний чоловік перетворився на звіра, котрий жорстоко знущався та глумився над нею. Цей чолов’яга не був раніше судимий. А тут таке скоїв.
Найперше, треба було негайно виявити та затримати зловмисника. Адже не виключено, що у такому стані він міг вчинити черговий злочин. Для пошуків та затримання розбійника на ноги підняли весь оперативний склад райвідділу. Правоохоронці перекрили всі місця ймовірної появи нападника: вокзали, виїзні шляхи з міста. Під невидимий контроль взяли всі розважальні заклади, де б він міг бути. Застати Івана вдома не вдалося. Його дружина розповіла: чоловік цієї ночі вдома не ночував. Прийшов о четвертій годині ранку, розбудив її. Іван був напідпитку, але чомусь виглядав дуже переляканим. Мав подряпане обличчя. Давши дружині 550 гривень, сказав, нібито їх заплатила йому за ремонт даху Ольга, а також повернули давній борг. Швидко переодягнувся і одразу подався з хати...
Розбившись на групи, правоохоронці вирішили «прочесати» місця ймовірної появи зловмисника. Не розкриватиму всіх таємниць пошукової кухні, лише зазначу, що на третій день нападника затримали. Зустріч з міліцією для Івана не стала несподіванкою. Уже в райвідділі затриманий розповів, що трапилося того злощасного дня.
Разом з одним місцевим підлітком він ремонтував дах в Ольги. Післяобідньої пори, газдиня, як і годиться, запросила робітників за стіл. Налила Іванові горілку. Та випитого видалося замало, тож чоловік послав хлопця купити пиво. Принісши літрову пляшку хмільного напою, хлопчина одразу подався додому, а Іван залишився з господинею. Ольга заплатила робітнику за роботу. Та підігрітий спиртним, гість попросив позичити йому ще грошей, які він обіцяв неодмінно відробити. Жінка не погодилася. Це дуже розлютило хмільного чолов'ягу.
-- Брешеш стара! -- горланив на неї. – Ти можеш дати.
Прохання газдині піти додому Іван сприйняв агресивно. Злоби додавало й випите спиртне. Він став погрожувати жінці. Ольга спробувала, було, втекти у спальню, та зловмисник швидко наздогнав її й, кинувши у крісло, жорстоко побив. Зв’язавши руки еластичним бинтом, продовжив екзекуцію. Далі заходився нишпорити у шафах. Знайшов дві пластикові картки з пінкодами, ощадні книжки, свідоцтво про загальнообов’язкове страхування, в’язку ключів.
-- Де гроші? -- спитав таким тоном, що не терпить заперечення.
-- Вони на картці, – тихо відповіла Ольга.
Стогнучи, нещасна попросила послабити бинт, що боляче стискав руки. Звільнившись, жінка полегшено зітхнула. Але розбійнику заманулося... кохання. Від нелюдських знущань та дикого болю жінка втратила свідомість. Задовольнивши свою похіть, гвалтівник вгамувався. Довго сидів біля ліжка, де лежала Ольга. Про всяк випадок газдиня прикинулася мертвою. Коли кривдник вийшов в іншу кімнату, спробувала підвестися. Та він побачив і знову еластичним бинтом міцно зв’язав руки, а ганчіркою ноги. Рявкнувши "здохни", позачиняв щільно вінка і двері, на газовій плиті увімкнув всі конфорки і швидко покинув приміщення. Сподівався, що таким чином замете за собою сліди.
У Виноградові в одному з банкоматів зловмисник вибрав чотири тисячі гривень, а в Берегові з іншої картки зняв ще. Та витратити всі гроші він не встиг. Довелося видати усі речові докази правоохоронцям. Як з’ясувалося під час проведення слідства, у своїй сім’ї, де, до речі, росли четверо діточок, Іван також був тираном. Коли випивав, мав емоційні зриви, скандалив, "виховував" домашніх кулаками. Під час одного з конфліктів так розперезався, що переламав дружині ніс.
У скоєнні розбійного нападу на Ольгу Іван зізнався. Правда, гаряче заперечувати факт згвалтування, у т.ч. й неприродним способом. Та в оперативників було достатньо доказів його вини. Після проведення досудового слідства справу передали в суд. На судовому процесі Іван, відчуваючи, що за скоєне йому "світить" чималий термін ув’язнення, знову став заперечувати свою причетність до згвалтування. Та Феміда аргументовано довела вину підсудного. І ось вирок. Івана Неймета засуджено на 12 років позбавлення волі. Ухвалою Верховного суду України вирок залишено без змін. Засуджений повинен також сплатити на користь потерпілої 50 тисяч гривень.