Отже, сумнівів не залишалося: у храмі вночі "погаздував" хтось чужий. Прикру звістку отець Іван повідомив церківнику і вже вдвох подалися до сільського голови Ольги Конопацької. Жінка зателефонувала на "02" та повідомила цю новину дільничним інспекторам міліції Віталію Ізаю і Роману Якиму, які обслуговують Горінчево...
Народ на Хустщині, як і загалом на Закарпатті, віруючий і глибоко богомільний. Крадіжки з культових і релігійних будівель – явище виняткове. За словами начальника Хустського міськвідділу УМВС Андрія Лавришина, на території району таких злочинів уже не було давненько. Ще на початку цього століття орудувала група, яка спеціалізувалася на подібних крадіжках. Однак після затримання зухвалих безбожників, "набіги" на релігійні об'єкти припинилися.
-- Отож, отримавши повідомлення про крадіжку з церкви, у Горінчево виїхала не тільки слідчо-оперативна група міськвідділу, а й керівники та працівники оперативних підрозділів, в.о. начальника сектору дільничних інспекторів Михайло Ігнатко зі своїми підлеглими та експертом-криміналістом, -- розповідає очільник хустської міліції.
Звичайно, розкриття подібних злочинів -- справа честі міліції. Тож Андрій Лавришин також прибув на місце скоєння крадіжки. За його вказівкою було сформовано кілька оперативно-пошукових груп з числа співробітників карного розшуку та "шерифів". Проводилося відпрацювання т.зв. облікового елементу та осіб, які вже мали конфлікт із законом. Також здійснювалися подворові обходи, адже не виключалося, що хтось міг бачити на нічних вулицях села підозрілих осіб. Збір потрібної інформації проходив і в розважальних закладах. Врешті всі ці заходи дали результат. У поле зору міліціонерів потрапили два Михайли. Один з них – 46-річний нещодавно повернувся у сусідній Монастирець з місць позбавлення волі. Чоловік неодноразово попадався у сильця стражів порядку. Для нього звичним ділом є проникнути у чуже приміщення. Найбільше полюбляв "ласувати" спиртним. От і ввечері, напередодні крадіжки, люди бачили, що він тинявся вулицями Горінчева. Перевіривши ретельно інформацію, міліціонери з'ясували: цього разу колишній "зек" до грішних справ не причетний. Тоді зайнялися правоохоронці іншим Михайлом, 21-річним місцевим жителем. Під вечір "шерифи" Віталій Ізай, Роман Яким і оперативник Михайло Подгорняк застали молодика в одному з сільських кафе. Той перебував у "кайфовому" стані. Зустрічі з міліціонерами, звісно, не надто зрадів, але й не видавав якогось хвилювання. Та невдовзі в приміщенні сільради Михайло з великими труднощами пригадував події минулої ночі...
Парубок мешкає зі своїми батьками. Родині живеться досить сутужно. Батько колись мав роботу, та згубна пристрасть до "оковитої" зробила своє. А тут ще й покалічився. Мати перебивається випадковими заробітками. Михайло полюбляв розважатися на гральних автоматах. Отак і жили... Того дня Михайло гостився в кафе. До вечора у кишенях гуляв вітер. А без грошей не надто розженешся, дарма ніде не наливають. І приятелі також неохоче пригощають "на шару". Отож Михайлові свербіло в голові, де б "зачепитися" за якісь грошенята. Тиняючись вулицями села, звернув у вуличку, яка веде до церкви. Незабаром опинився поряд з Божим храмом. Помутнілий розум не зупинив від великого гріха. Молодик "перемахнув" через паркан й став шукати шляхи проникнення всередину. Спробував відчинити вхідні двері, однак ті не піддавалися. Обійшов приміщення з тильного боку. Там зауважив ще один вхід, став сіпати за ручку. Вперся із всієї сили, і врешті двері піддалися. Михайло опинився поруч з вівтарем. Найбільше нехриста цікавили гроші, пошарпав по всіх шухлядах. Та жаданих купюр ніде не було. Тоді взяв, що потрапило під руку: дароносицю, ложки для причастя, підсвічник, а з кадила зірвав ланцюжки. Вийшов же з церкви через центральний вхід, відчинивши двері зсередини. З краденим поплентався додому. Недалеко від оселі батьків знаходиться сільський клуб. Мабуть, парубку сподобалося долати бар'єри, бо подався ще й туди. Тут також виламав двері, що ведуть у підсобне приміщення, а звідти вже піднявся на другий поверх будівлі. Звичайно, грошей там не знайшов. Тож все порозкидав та прихопив з собою мікрофон і мікшер. Прикинувши, що користі з них мало, викинув їх, покидаючи приміщення.
Викрадене з церкви злодій сховав вдома, де все було вилучено працівниками міліції. Тепер Михайлові, окрім спокути великого гріха, доведеться нести і кримінальну відповідальність. Хоча отець Іван молить Бога, аби він навернув грішника на праведний путь у подальшому житті...