На вигляд їй було 40-45 років. Одяг та зовнішній вигляд покійної свідчив: бідолашна належала до тих, кого у народі називають “бомжами”. А оскільки на тілі покійної слідів насильства не було, то оперативники припустили: скоріш за все, вона “перебрала” спиртного.
Однак наступного дня розшуковикам довелося створювати дві робочі пошукові групи. Перша займалася встановленням особи померлої, друга розпочала пошуки винуватця загибелі жінки. Адже судмедексперти з’ясували, що причиною смерті невідомої стали переломи дев’яти ребер, численні розриви печінки та перелом щелепи. Тобто, жінку напередодні хтось по-звірячому побив.
Заступник начальника карного розшуку Ужгородського міськвідділу Володимир Улинець і його колеги-оперативники Адрій Реган, Михайло Бізіля та Анатолій Олень, “озброївшись” фотознімком загиблої, стали розпитувати тамтешніх волоцюг, чи, бува, не знають, хто ця жінка. Невдовзі на ринку, що на вул. Загорській, два чоловіки упізнали на фото їхню знайому Зіту. Пригадали також, що окрім батька, який мешкає у будинку в провулку Шевченка, у неї нікого не було. Бідолашний старенький, до якого згодом завітали правоохоронці, також упізнав свою непутящу доню і на фото, і в моргу.
Тож правоохоронцям залишилося “вирахувати” та затримати бузувіра, який так безжально позбавив життя жінку. Встановивши коло знайомих та друзів покійної, правоохоронці дізналися: останні два роки Зіта співмешкала з 48-річним Василем з Іршавщини. Чоловік перебивався випадковими заробітками на ужгородських будмайданчиках. Однак іршавець нічого путнього розповісти не міг, бо Зіту, мовляв, уже тиждень не бачив. Та коли в.о.начальника карного розшуку Йосип Трембецький поцікавився в іршавських колег особистим життям Василя, усе стало, як то кажуть, на свої місця. Той, як виявилося, був двічі одружений і двічі розлучався. Причина обох розлучень була одна й таж: Василь систематично бив своїх дружин.
Тим часом, відтворивши майже погодинно хронологію подій останніх днів життя Зіти, розшуковики з’ясували, що останній, хто бачив її живою, був саме Василь. Про це правоохоронці дізналися від подружки покійної Тетяни. У той злощасний вечір, повідомила жінка, вони із Зітою, придбавши пляшку горілки, пішли до Василя. Домівкою для нього останнім часом слугували бетонні плити, приперті до дерев перед лікарнею. Після кількох склянок Василь став чіплятися до Зіти. Мовляв, за скільки продала килим, що вкрала із студентського гуртожитку. Жінка відповіла, що лише за десятку.
-- Ти що, здуріла? Чого так мало? – грізно напустився на неї Василь.
Потім щосили вдарив Зіту кулаком в обличчя і додав:
-- Ти мене дуриш, не хочеш ділитися.
А коли Василь почав бити жінку ще й ногами, Тетяна спробувала захистити подружку. Та марно, бузувір розійшовся не на жарт. Аби і самій не отримати стусанів, Тетяна втекла.
Василь гамселив бідолашну, доки в нього вистачало духу. Далі, як ні в чому не бувало, пішов у “Дастор” за наступною пляшкою. Коли повернувся, пити було вже ні з ким, бо Зіта не дихала.
Василь наразі затриманий і перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. За скоєння тяжкого злочину йому “світить” щонайменше вісім років.