Закарпатський суд позбавив волі онука-вбивцю на 10 років

Уперше В'ячеслав Товт потрапив на зону в 1997 р. Амурський міський суд, що у Хабаровському краї РФ, позбавив волі на 3 роки і б місяців. Однак перша «ходка» в зону аж ніяк не виправила цього молодика. Відтак В'ячеслав ще двічі опинявся за гратами: туди його „відрядив" уже Берегівський суд. Спершу його засудили на рік, а вдруге - на два. Карали яношівця за те, що умисне завдавав ті¬лесних ушкоджень середньої тяжкості своїй бабусі. Ненависті онука до старенької не було меж, і минулорічний грудень, як не прикро про це писати, завершився бузувірським і цинічним убивством.
Уже згодом, коли старень¬ка жіночка після жорстоких побоїв перестала дихати і на міс¬це злочину виїхали правоохоронці та затримали онука, стало відомо, ідо він на час скоєння мерзенного вчинку був у нетверезому стані. Згодом вдалося з'ясувати, і це було підтверджено в суді, що В'ячеслав пиячив мало не кожного дня. До того ж ніде не працював, був розлучений. А бабуся все це таки терпіла.
Судово-медична експертиза засвідчила: лупцював її того фатального дня нещадно, добивав ногами й руками, а також ніжкою від стільця та іншими твердими предметами. Особливо понівечив голову, яка стала схожою на почавлене яблуко. Смерть настала внаслідок за¬критої внутрішньочерепної тра¬вми, яка супроводжувалася крововиливом під оболонки й тка¬нини головного мозку. У жахливому стані були були також м'які мозкові оболонки правої та лівої лобних частин та мозочка, понівечені скроні, не кажучи про потилицю - найчутливішу частину людського організму. Вона була схожа на м'якуш. Чому детально описую побиття п'яним онуком своєї рідної бабусі? Аби читачі до глибини душі прониклися цим звірським учинком, усвідомили, до чого призводить пиятика. Переконаний, якби яНошівець на якомусь етапі зу¬пинився, не було б крові на його руках та гріха. Він і понині був би на волі, а бабуся жила б на світі білому. Але не знайшлося того, хто б узявся та й приструнив чоловіка із таким важким характером, а старенька якщо й мала намір наставити його на правильний шлях, то у відповідь отримувала зливу кулаків. А що таке п'ясток проти стареньких грудей або ж голови? Гадаю, про це зайве навіть казати... Хоча є сільська рада, є в селі дільничний міліцейський інспектор, і вони, на мою думку, також проґавили виховний момент у цьому плані. Вдарили б вчасно на сполох, не виключено, що все було б по-іншому...
До слова, у судовому засіданні в якому я брав участь як державний обвинувач, В'ячеслав Товт винним себе визнав повністю. Але разом із тим пояснив, що не пам'ятає, за яких обставин він побив (і добив) свою бабку. Справа в тому, що було релігійне свято, і він увесь вечір пив. Додому приплентався геть оповитий "зеленим змієм". І почалося хатнє побоїще... А коли десь посеред ночі трохи протверезів і прийшов до тями, побачив, що старенька лежить на ліжку і не подає ознак життя. Налякавшись, він побіг до сусіда, розповів, що трапилося, і вже звідти викликали „швидку". Медики хоча й приїхали оперативно, але допомогти старенькій вони вже не змогли. До хати збіглося багато селян, вони й викликали міліцію.
Після цього трафунку селом поширилися чутки, що В'ячеслав страждав психічним захворюванням, але це спростувала судово-психіатрична експертиза. Таких розладів здоров'я він не мав. Натомість у нього проявлялися ознаки психопатії збудливого типу, ускладненої хронічним алкоголізмом, але без недоумства. На час скоєння злочину він міг усвідомлювати свої дії, керувати ними, розуміти їх протизаконність, але лють і ненависть, звіряча поведінка чомусь узяли верх.
Усі присутні на суді просили, аби звершилося правосуддя, і В'ячеслав отримав найсуворіше покарання. Суд під головуванням судді Івана Балога позбавив убивцю на 10 років волі.
Ця яношівська історія, коли лють геть „зашкалила", повинна стати уроком для тих, хто „під мухою" звик піднімати руки на близьких і рідних людей, друзів,  сусідів, знайомих, перехожих. Не чиніть цього, бо кара неодмінно вас настигне.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати