А тим часом про всяк випадок там уже мають напоготові дві декларації цілком протилежного змісту.
У середу в Брюсселі зібралася Північноатлантична рада – найвищий політичний орган НАТО, який цього дня засідав на рівні постійних представників.
Як повідомив Радіо Свобода один із урядовців Північноатлантичного союзу, постійний представник США в НАТО Вікторія Нуланд цього ж дня офіційно поінформувала колег, що президент США Джордж Буш уже ухвалив рішення на користь України і Грузії.
Єдності далі немає
Тим часом Північноатлантичний союз, як і раніше, не має спільної думки, чи надавати Україні і Грузії План дій для членства в НАТО.
Переконувати його представників приїхала до Брюсселя в середу ціла делегація з Грузії на чолі з міністром закордонних справ Давітом Бакрадзе. Вона доводила, що відмова їхній країні в Плані дій стала б потуранням Росії, яка різко заперечує проти такої можливості, і ще розпалила б сепаратистські конфлікти на грузинській території.
Та речник НАТО Джеймз Аппатурай, реагуючи на візит грузинських представників, лише повторив звичні вже слова: двері Північноатлантичного союзу залишаються відчинені для всіх європейських демократичних країн, і жодна «третя країна» не матиме права вето на рішення союзу.
«Звичайно, ми всі добре усвідомлюємо контекст прагнення Грузії зблизитися з НАТО і контекст майбутнього бухарестського саміту», – сказав речник.
За і проти
Минулого тижня за надання Україні і Грузії Плану дій для членства вже висловилися 10 країн НАТО – 9 нових членів зі Східної Європи, крім Угорщини, та Канада.
Водночас Німеччина і Франція далі твердо проти такої можливості.
Але в середу посли обох цих держав, говорячи про Грузію, заявили, що загалом підтримують її євроатлантичні прагнення.
Міністр закордонних справ Грузії Давіт Бакрадзе бачить ситуацію так: «Ми, разом із нашими прихильниками, намагаємося довести, що для Грузії дуже важливо отримати План на бухарестському саміті. Але деякі країни-скептики – меншість країн – членів НАТО, мушу сказати, – далі твердять, що це має статися трохи пізніше – наприкінці року чи на саміті наступного року».
За словами Бакрадзе, потурання Росії – а саме так він сприймає можливу відмову – може дати «дуже короткотерміновий позитивний наслідок, але в середній чи віддаленій перспективі це лише призведе до гірших результатів».