У МОН офіційно роз'яснили, чому довелося змінити підхід до освіти мовами нацменшин

Редакція статті 7 Закону України «Про освіту» відповідає Конституції України та ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин. Про це йдеться в офіційному роз'ясненні Міністерства освіти та науки.

У МОН офіційно роз'яснили, чому довелося змінити підхід до освіти мовами нацменшин

«Ухвалені зміни відповідають Конституції України і рішенню Конституційного суду від 14 грудня 1999 року у справі про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України... Вперше за історію незалежності на законодавчому рівні розширюються обсяги навчання українською мовою у державних та комунальних навчальних закладах, де навчання ведеться мовами нацменшин. ...При ухваленні Закону України «Про освіту» Верховна Рада України виходила з конституційних положень про забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України, а також про гарантування вільного розвитку і використання мов національних меншин України», - йдеться у коментарі відомства. 

У міністерстві наголосили, що останніми роками спостерігається стійка тенденція до зниження рівня та погіршення якості загальної середньої освіти у дітей зі шкіл з навчанням мовами національних меншин, що підтверджується, зокрема, результатами зовнішнього незалежного оцінювання.

Так наприклад, у 2016 році більше 36% випускників Закарпаття здали ЗНО з української мови з результатом від 1 до 3 балів за 12-бальною шкалою. Загалом же у 2016 році 60,1% школярів, що належать до угорської та румунської меншин і, відповідно, складали ЗНО з математики та історії України однією із цих мов, взагалі не подолали поріг склав/не склав з тестування з української мови.

«Такі тенденції призводять до порушення конституційного права дітей на вступ до вищих навчальних закладів України на конкурсних засадах. Позбавлення їх можливості вступу до вищих навчальних закладів погіршує їхні шанси на успішну кар'єру, призводить до неможливості їхнього вступу, наприклад, на державну службу чи обіймання ними інших важливих посад в органах місцевого самоврядування, органах державної влади тощо», - наголошують у МОН.

На сьогодні, згідно з офіційною статистикою, в Україні мовами національних меншин навчається близько 400 тисяч дітей у 735 навчальних закладах. Як правило, у таких закладах українська мова вивчається винятково як предмет.

Закон «Про освіту» передбачає перехідний період для дітей, які вступили на навчання до 1 вереня 2018 року та зараз навчаються мовами нацменшин, до 1 вересня 2020 року. З 1 вересня наступного року дошкільну і початкову освіту діти можуть здобувати мовою відповідної національної меншини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.

З 5 класу діти національних меншин починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, можливе викладання однієї чи декількох дисциплін також мовою цієї нацменшини.

Як повідомлялося раніше, 5 вересня Верховна Рада України 255-ма голосами ухвалила новий Закон України «Про освіту». Серед інших питань законом врегульовується питання мови освіти.

Укрінформ

12 вересня 2017р.

Теги: освіта, мова, нацменшини

Коментарі

Вуву 12.09.2017 / 06:31:40
Аж поки не прийде май.
...можна йім необясняй.
..." Што говори што не говори ... Чим горло дерти то ліпше випердітися "...

НОВИНИ: Політика

13:43
У Буштині на Тячівщині зіткнулися BMW X6 і Citroen, а у Верхньому Бистрому на Хустщині - Renault і Fiat
01:53
/ 1
Стало відомо про загибель місяць тому на Харківщині Анатолія Вороненка з Берегова Фото новина
19:28
/ 1
Підтверджено загибель Юрія Мельничука з Квасів на Рахівщині, що понад рік вважався зниклим безвісти Фото новина
12:19
/ 9
Шестеро посадовців із Закарпаття занизили вартість авто у деклараціях
00:41
/ 5
Затримано підпалювача церкви у Паладь-Комарівцях, який залишив на її фасаді провокативний напис Фото новина
13:36
/ 8
Нардепа Горвата судитимуть за крадіжку державної землі на 127 млн грн
15:29
/ 6
НСЖУ підтримала закарпатських журналістів в контексті тиску на їх колег Олену Мудру та Олега Дибу
16:48
/ 1
Пол Магочі і московська церква
03:37
/ 5
Кайданки для активістів. Незасвоєний урок Медведчука
04:51
Іван Франко. "Фарбований Лис"
17:49
/ 3
Керівником Закарпатської облпрокуратури на 5 років призначено Мирослава Пацкана
19:52
/ 4
Апеляційна палата ВАКС доарештувала майно депутата Закарпатської облради Антала
15:18
/ 32
Новим прокурором Закарпаття стане Мирослав Пацкан – ЗМІ
01:33
/ 1
У Польщі закликали орбана запитати угорців Закарпаття, чи хочуть вони в ЄС
16:17
/ 12
Від нового генпрокурора Кравченка колективно вимагають зупинити злочин на Руні та звільнити очільника закарпатської екопрокуратури Форгачі
14:40
/ 2
Апеляційна палата залишила в СІЗО депутата Закарпатської облради Антала
17:13
/ 2
83% закарпатських угорців підтримують вступ України до ЄС, а 81% не збираються емігрувати з країни
04:57
/ 4
Закарпатський апеляційний суд залишив в силі відсторонення "корупційного" голови Воловецької громади Попелича від посади
17:49
/ 2
Зеленський розкрив деталі операції військової розвідки угорщини на Закарпатті
16:12
/ 3
Заступник мера Ужгорода Плавайко оскаржив до суду своє відсторонення, чим спростовано черговий фейк псевдожурналіста Старости
01:24
/ 10
У понеділок суддя Бисага розгляне апеляційну скаргу "корупційного" голови Воловецької ТГ Попелича щодо відсторонення
23:04
/ 6
Сидор під вирок "захворів" і робить на цьому "бізнес"
00:38
/ 1
Прокуратура оскаржила рішення Ужгородського міськрайсуду щодо м'якого запобіжного заходу затриманому на хабарі голові Жденіївської селищної ради Култану
21:48
/ 14
Начальниця Держгеокадастру Закарпаття отримала у подарунок ще 800 тис. грн
14:51
/ 2
Депутата селищної ради на Берегівщині викрили на кремлівській пропаганді Фото новина
» Всі новини