Альпіністка з Мукачева Ірина Галай сподівається, що дух гори пустить її на вершину (ФОТО)

Мукачівка Ірина Галай, яка збирається підкорити найвищу вершину світу – Еверест, що в Азійських Гімалях, розповіла про те, як вона подолала першу вершину на шляху до фінальної точки.

"У той час, коли українці готувалися до травневих свят, пекли паски і маринували м'ясо на шашлик, в планах нашої команди був марш-кидок до Північного сідла. Нам треба було освоїтися на 5800 м в мідл кемпі, а потім загартуватися в передовому базовому таборі на висоті 6400 м. Ці висотні позначки далися мені легко, за внутрішнім відчуттям було комфортно, але було б нерозумно сперечатися з технікою безпеки - висоту потрібно набирати поступово. Час від часу Віктор Бобок пригальмовував мене, щоб не захоплювалася і робила маленькі кроки, а також вимірював рівень кисню в організмі" – повідомляє Ірина Галай.

Щоб піднятися на Північне сідло і опинитися на висоті 7000 м, потрібно здолати крижану 300-метрову стіну. Дертися доводиться практично по вертикалі. По суті, піднявшись на сідло, опиняєшся на фінішній прямій до піку. Далі до вершини все пішки, але головна складність - висота.

Для більшості альпіністів-любителів підкорення Північного сідла є кінцевою метою, після чого вони повертають назад. Знаходження на такій висоті для багатьох стає нестерпним, і чим швидше людина покине цю висоту, тим краще для неї. Але і цю висоту можна вважати великим досягненням - звідси відкривається нереальний вид, від якого захоплює дух в прямому і переносному сенсі слова. Тут небо темно-синього, майже зловісного кольору, і здається, ніби саме тут закінчується небо і починається космос.

"Але для мене це черговий перевал. Ту ніч я провела на Північному сідлі, на висоті 7000 м, і ми були перші в цьому році, хто заночував тут - тільки наш намет і все. Я спала, як немовля в колисці, але в моєму випадку гірська хвороба проявилася у вигляді повної відсутності апетиту. Я не змогла навіть печиво в себе засунути. Пила лише солодкий чай. Довше однієї ночі залишатися на сідлі не має сенсу, потрібно опускатися назад в табір, щоб відпочити і відновити сили. Хоча я планувала провести експеримент і зганяти на Сідло ще раз без використання перил: з льодорубом і "кішками. Вже хочеться на вершину, але прогноз не радує. Передають сніг. В запасі ще два тижні. Сподіваюся, дух Джомолунгми вгамується і пустить мене до себе в гості".

Теги: Ірина Галай, Еверест, вершина

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати