Історія писанок як символу весняного відродження природи сягає в далеке минуле і пов’язана з ритуалом весняного відродження на землі. Традиція писати писанки нараховує вже близько вісім тисяч років. Вона тісно пов’язана із символікою орнаменту та кольору. Серед найпоширеніших символів-знаків, характерних чи не для всього християнського світу, є “хрест”, “зірка”, “риба”, “сварга”, “вазон”,” змія” та інші. Наприклад, хрест – символ світотворення. Вертикальна лінія хреста – лінія небесна, духовна, чоловіча. Це знак Вогню. Горизонтальна лінія є земною, пасивною, жіночою. Це знак Води. При перетині (поєднанні) цих двох чинників виникає третя сила – сила Любові, Життя, Творення. Хрест означає вічне життя. Червоний колір – кров, що символізує життя та смерть. Нажаль, значення багатьох знаків-символів уже втрачено і ми не знаємо, яку інформацію вони несуть. Нині, коли в горнилі національно-визвольної війни відроджується українська нація, формується самоідентифікація, як ніколи зростає роль народної культури, її значення у цих процесах. Адже народ, який втратив свою народну національну культуру не має майбутнього, він асимілюється, а в результаті – зазвичай, втрачає державність. Саме тому в цей важкий час для держави важливо, як зіницю ока, берегти народну культуру, бо втративши її, втратимо Україну.
Щоб зберегти традиції писанкарства нашого краю й організовано тематичну виставку “Світ писанки”. Відвідувачам були представлені писанки із фондової колекції етнографічного музею та писанки майстринь краю. До експозиції ввійшли кращі експонати, що представляють писанкарство відомих майстринь чи не з усіх районів Закарпаття. Серед учасників Мар’яна Ребар, Надія Черевко,Тетяна Тиводар-Баршай, Мар’яна Ташко з Тячівщини, Ісак Лариса з Іршавщини, Терезія Якоб з Хустщини, Марія Хававка з Перечинщини та інші. У виставці також взяли участь майстрині, які відомі далеко за межами нашого краю: Людмила Губаль, Марія Купарь, Світлана Залуцька, Тетяна Поринець, Ольга Дурда, Ольга Гал та інші. Вони репрезентували роботи виконані в різних як традиційних так і сучасних техніках писанкарства притаманних Карпатському регіону.
З вітальним словом виступили Габріела Андял, Ганна Дрогальчук та Людмила Губаль.
Короткий екскурс в історію писанкарства зробили відомі науковці Михайло Приймич, Роман Пилип, Василь Коцан.
Ініціатором проведення виставки виступив молодий науковець-етнограф, художник Роман Пилип за участі та підтримки Закарпатського музею народної архітектури та побуту(директор Габріела Андял), управління культури облдержадміністрації (начальник Юрій Глеба) та Обласного організаційно-методичного центру культури (директор Ганна Дрогальчук).
Володимир Мишанич для Закарпаття онлайн
P.S колекціонер 2015-04-13 / 04:00:48
Посилання на справжніх молодих майстрів журналісники http://zakarpattya.net.ua/News/138119-V-Uzhhorodi-vidkryto-unikalnu-vystavku-Svit-pysanky-de-predstavleno-osoblyvosti-pysankarstva-riznykh-raioniv-Zakarpattia-FOTO-VIDEO.Володимир Мишанич на відміну залишиться дописувачем - аматором,так само,як художник за освітотою,а по суті дилетант!Якщо,це не так то нехай пан Володимир Мишинач подасть на мене в суд.
Колекціонер 2015-04-13 / 02:52:32
Шкода,що пан Володимир Мишанич погано обізнаний з авторами.Ну,що ж лишній раз доказує його некомпитентність.Дипломований художник??? Дописувач??? Культоролог??? Шкода,що не згадав за мальованки Анни Мигович(Попсабової) ,яка по справжньому відома за межами України і твори,якої находяться в Чикагському музеї українського мистецтва,Нью- Йорка,Австралії,Канади та Національному музеї декоративно прикладного мистецтва.Відвідувачі мали унікальну можливісь в черговий раз ознайомитися з її представленими творами на виставці "Світ писанок".Тим паче,що згадану Людмилу Губаль "народну майстриню???""Заслуженого майстра народної творчості???",а може випадкову людину в народному мистецтві??? Яка завдяки прихильності до Анни Мигович заступника осередка Національної спілки народного мистецтва України,та Зиновія Перестюка голови осередка НСНМ України випадково потрапила до спілки,яку по їх смерті і очолила.От парадокс.Що маємо те маємо!