Закарпатські євреї в 30-х роках ХХ століття на фото Романа Вишняка

Після погромів в Росії та Україні євреї, які втекли на Захід, знайшли в Карпатах благодатний грунт для збереження і розвитку юдаїзму. Якщо населення Закарпаття, яке увійшло до складу гортіївської Угорщини, перед Другою світовою війною становило близько семиста тисяч чоловік, то єврейська громада цих місць налічувала близько ста стисяч.

У 1849 році в Ужгороді та довколишніх селах проживало 6717 євреїв (все населення регіону становило 108 286 чоловік). Ці дані взяті з соціографії Ужгорода та району, опублікованій в 1940 році в статті Мора Горовіца угорською мовою.

У XIX ст.юдейська громада швидко розростається завдяки припливу єврейського населення з інших регіонів Австро-Угорщини, головно з Галичини. Ця міграція була обумовлена ​​не тільки економічними причинами. Після австро-угорської угоди 1867 і виникнення так званого «дуалізму», в угорській частині імперії були створені більш сприятливі умови для життя євреїв. Масовим став перехід євреїв з Галичини в угорську частину монархії в роки першої світової війни.

Рятуючись від кривавих погромів, людські потоки спрямувалися через карпатські перевали. Значна частина біженців осіла на Закарпатті. Згідно з переписом 1921 року (уже в рамках новоствореної Чехословацької республіки), в Підкарпатській Русі (так у Чехословаччині називалася область) проживали 93 023 євреї (близько 15% усього населення). Місто Хуст - 169 євреїв на 1000 чол., Ужгород - 305,5, Мукачево - 478 - це майже половина жителів міста. Дані перепису населення 1930 такі: у краї проживало 102 542 юдеї.

Наступний перепис населення проводився в 1941 році, коли Закарпаття входило вже до складу Угорщини. Підсумки підбивалися за новим адміністративним поділом (по комітатах, територія яких не збігалася з теперішньою областю), тому важко встановити точні дані.

Якщо врахувати, що за 10 років кількість євреїв в області збільшилася майже на 10 000 чоловік, можна припустити, що зростання наступного періоду перевищило 10 000 і в цілому по області євреїв налічувалося 115 тис. чоловік. Наприклад, в 1930 році тільки в Ужгороді проживало 6280 євреїв, а вже в 1938 році - 8384.

Приплив єврейського населення на Закарпатті зумовив змішання двох культурних течій: «ашкеназі» і «сефардів», серед яких помітне місце займали представники хасидизму.

Зайнявши значне місце в суспільному, господарському, культурному житті, вони сприяли розвитку торгівлі, комерційної діяльності, деревообробної, будівельної промисловості.

Працювали юристами, лікарями, вчителями, мали власні млини, сільськогосподарські артілі, акціонерні товариства, тримали заїжджі двори і корчми (геченкори - румунською). Але більша частина єврейського населення була з невеликим достатком, займалась ремісництвом, а були й зовсім бідні люди.

У містах і населених пунктах було більше 30 синагог, молитовні будинки були у всіх великих селах, де було більше десяти дорослих чоловіків. Громади містили хедер, громадські будинки, школи, в яких навчалися діти малозабезпечених.

У кожному місті були їдальні та лікарні для бідних, а в Ужгороді та Мукачеві - будинки для престарілих. Громади дбали про кладовища, приділяли пильну увагу традиціям, у містах працювали мікви.

Після закінчення війни, до закриття кордонів, які повернулися євреям допомагав «Джоінт», забезпечуючи їх одягом, грошовою допомогою, продуктами. Багато повернулися євреї не знайшли своїх рідних і емігрували в США, Австрію та Ізраїль.

Теги: євреї, юдеї

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати