Під час круглого столу, організованого громадським конвентом ужгородського ЄвроМайдану, представники наукової еліти разом з громадськими активістами визначають, як саме і в якому напрямку працюватиме новостворена Народна рада Закарпаття і які інструменти діяльності можуть використовуватись в її роботі.
Перший спікер, який відкривав круглий стіл - викладач УжНУ Мирослава Лендєл - зауважила: незважаючи на те, що буквою закону такі органи, як Народні ради, не передючені, в умовах тотального паралічу влади на революційному тлі не стіль суттєво. Бо ж в умовах певної політичної кризи такі інститути, припустила Мирослава Лендєл, найімовірніше, будуть тимчасовими.
"Що буде після формалізації Народної ради? Я особисто бачулише позитивний сценарій. Головне ж питання, яке турбує активістів сьогодні - це перезавантаження влади, інше питання, як ми сприймаємо перезавантаження системи. Навіть якщо буде досягнуто повернення до Конституції 2004 року, це повинно бути все-одно тимчасовим кроком. Необхідна абсолютно нова Конституція, яка передбачатиме децентралізацію влади. Народовладдя буде можливо лише тоді, коли буде досягнуто децентралізації всієї вертикалі влади", - заявила Мирослава Лендєл.
Перезавантаження влади, на її думку, буде можливим тільки тоді, коли після вирішення політичної кризи буде встановлено контроль громади за владою та інструментами влади, коли буде напрацьовано нову Конституію, "до творення норм якої, що регламентуватимуть організацію діяльності влади на місцях, будуть залучені представники, які сьогодні входять до Народних рад і чітко знають, за що вони вийшли на Майдан".