Перша вагома перемога громади

Сьогодні є приємна нагода згадати газетний термін радянської пори – «дієвість преси». Років з 25 тому парткоми «керівної і спрямовуючої» суворо стежили і вимагали від кожної державної інституції належним чином реагувати на кожну критичну чи проблемну публікацію у ЗМІ та виправляти викриті у ній недоліки. У наші дні чинне законодавство теж ніби вимагає від тих же інституцій дієвого реагування на журналістські матеріали, однак чи багато прикладів можуть навести колеги, коли їхня резонансна публікація привела до позитивних змін? Ми такий рідкісний випадок маємо.

Рівно півроку тому наша газета опублікувала проблемну аналітичну статтю «Найкраще місце на землі стане Електродарським краєм?» («ФЕСТ», № 10 від 9 березня 2012 р.), у якій йшлося про неприпустимі екологічні реалії, які спіткають наш край у випадку реалізації рішення Закарпатської обласної ради № 310 від 4 листопада 2011 року, котре передбачало будівництво на річках і потічках краю аж 330 міні-ГЕС. Ця публікація спричинила неочікуваний, як по сьогоднішніх часах, суспільний резонанс.

Уже 14 березня низка громадських та екологічних організацій краю провели прес-конференцію для місцевих ЗМІ, на якій було заявлено про неприпустимість реалізації цього явно авантюрного рішення місцевої влади, яке могло призвести до катастрофічних руйнів­них наслідків. На тому ж засіданні було заявлено про створення Форуму екологічного порятунку Закарпаття, який ставить за мету недопущення нівечення екології краю.

Найперше громадські активісти взялися здійснювати громадську та наукову експертизи «Проекту-330» та зажадали від обласної ради та комерційної структури, яка «опікувалася» реалізацією цього проекту, надати Схему розміщення та іншу обов’язково необхідну у таких випадках документацію. Однак чиновники не надто переймалися цими вимогами. Тоді громадські активісти звернулися до Західного наукового центру Академії наук України та ініціювали проведення круглого столу у парламенті, а 24 квітня ще й подали позов до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Немає сенсу переповідати всі колізії тяжби громадських активістів з найвищим органом місцевого самоврядування Закарпаття. Головне те, що і висновки науковців, підписані головою ЗНЦ НАН України академіком З.Назарчуком, і рекомендації Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи ВР України однозначно констатували, що «масове будівництво та експлуатація малих гідроелектро­станцій в Українських Карпатах є неприпустимим, оскільки порушує нестійку природну рівновагу цілісних ландшафтних систем», а «спроби подальшого стимулювання будівництва малих ГЕС без належного обґрунтування, нехтування можливим негативним впливом будівництва на навколишнє природне середовище і ландшафти викликають соціальну напругу».

І, нарешті, 30 липня Закарпатський окружний адміністративний суд після кількох засідань таки виніс ухвалу у справі громадських активістів – учасників Форуму екологічного порятунку Закарпаття О.Лук­ші, О.Станкевич, О.Солонтая, В.Феськова і скасував рішення Закарпатської обласної ради, прийнявши до уваги аргументи позивачів про неприпустимість будівництва малих гідроелектростанцій в Закарпатській області. На думку позивачів-експертів, рішення облради було прийнято з грубими порушеннями чинного законодавства України, а саме – про місцеве самоврядування, доступ до публічної інформації, про місцеві державні адміністрації, містобудівельну діяльність. А також воно суперечить здоровому глузду, позиції громадськості, експертним висновкам фахівців та міжнародним домовленостям України про спільне регулювання справ водного басейну Дунаю.

«Винісши однозначну ухвалу про скасування одіозного та неправового рішення Закарпатської обласної ради і таким чином задовольнивши позов громадських активістів, суд, найімовірніше, поставив у цій справі проміжну крапку. Бо цілком прогнозовано обласна рада подаватиме апеляцію. Однак отримана перша – дуже непроста і важка – перемога на користь збереження природи і ресурсів краю від зазіхань місцевих олі­гархів задля майбутніх поколінь закарпатців», – констатує заступник голови Громадської ради при ОДА, учасник Форуму екологічного порятунку Закарпаття Олег Лукша. Однією із важливих складових рішення суду стало те, що залучене до справи в якості третьої сторони Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України офіційно і повні­стю підтримало вимоги позовної за­яви громадських активістів.

В усій цій історії є кілька промовистих фактів і узагальнень, до аналізу яких слід обов’язково повернутись. По-перше, одіозне рішення обласної ради, як виявилось, потрапило на голосування додатково до офіційно оголошеного по­рядку денного сесії по процедурі «виняткових випадків» чинного регламенту ради. Тобто, воно належним чином не обговорювалось і не оприлюднювалось заздалегідь, включаючи постійні комісії ради. А так звані «локальні схеми» малих ГЕС не оприлюднені і донині. По-друге, під час кожної сесії обласної ради таких питань накопичується близько третини. А це вже привід для серйозного занепокоєння щодо рішень, які приймаються, та відповідності регламенту і практики його застосування чинному законодавству України.

Теги: ГЕС, гідроелектростанції

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати