Як на Закарпатті ходить двічі Миколай

Так виходить тому, що першим на Закарпатті традиційно діток вітає Святий Миколай. У надвечір’я дня Святого Миколая, 18 грудня, дітки ретельно чистять і намазують кремом своє взуття, після чого виставляють його за поріг оселі. Миколай кладе подарунки саме в черевики, на відміну від Західної Європи, де Санта Клаус (тобто, той-таки Миколай, лише голландською мовою) звик класти їх до панчіх, прив’язаних до билець дитячих ліжок. Звичайно, неслухам, застерігають їх батьки, вготовано дрючок (хоча я ніколи не чув, щоб Миколай насправді приносив його дітям).

Але закарпатських дітей чекає ще одне свято, на яке вони дістають подарунки. Це – Різдво. Справді, на Заході Санта Клаус чомусь приходить не на «свій» день (який за західним календарем припадає на 5 грудня), а на Різдво. Однак на Закарпатті на Святвечір, 6 січня, дарунки діткам приносить «правильний» персонаж – новонароджений Ісусик – уже під ялинку.

Це – вже два свята. Але в радянські часи до закарпатських дітлахів у гості почав приходити ще й Дід Мороз. У багатьох родинах він «залишився» і досі, тож діти чекають на подарунки 18 і 31 грудня та 6 січня.

Але на Закарпатті багато родин, в яких ці свята святкують за новим стилем. І тут, а особливо, якщо один із батьків – римо-католик чи реформат, а другий – православний або греко-католик, – дітям розкіш: спершу, 5 грудня, до них «ходить» «мадярський» або «словацький» (залежно від місцевості) Миколай, потім, 18 грудня, Миколай «руський», себто «український». Зауважимо, що в угорських і словацьких родинах Миколай приходить «правильно» – на «своє» свято, а не на Різдво, як на Заході…

Так само «приходять» два Ісусика: мадярський Єйзушко 24 грудня, і «наш» – 6 січня.

Ось так закарпатські дітки з нетерпінням чекають на зимові свята – і користають із цього…

Святий Миколай, єпископ Мір Лікійських, що жив у IV ст., вже у VI ст. стає одним із найпопулярніших святих у Східних Церквах, а з ІХ ст. – і на Заході. Його почитають як покровителя багатьох країн, реґіонів, єпархій і міст, а також мореплавців, дітей, торгівців; про нього складено безліч пісень, бувальщин і легенд, а самого його тисячі разів зображали на картинах, у скульптурах тощо.

Однак насправді про нього мало що відомо, окрім того, що він був єпископом малоазійського міста Міра на території сучасної Туреччини. За переданням, у 325 р. він брав участь у роботі Вселенського собору в Нікеї. У 1087 р. італійські купці поцупили рештки св. Миколая з Міри і перенесли їх до міста Барі на території Італії, де вони зберігаються донині.

Голландська форма імені св. Миколая – Sinte Klaas – в Америці перетворилась на Santa Claus. Його ще називають Father Christmas, тобто «Різв’яний Батько», оскільки в більшості країн зараз він приносить дітям дарунки не в День Св. Миколая, а не Різдво.

Теги: Миколай, свято, Ісусик, Дід Мороз

2 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати