Українці, русини та росіяни Угорщини у дзеркалі офіційної статистики

Вийшла друком книга «Меншини в Угорщині. 2009 – 2011», в якій подано найновіші дані про стан і чисельність основних етнічних меншин, що проживають на території країни. Зазначимо, що відповідно до національного законодавства дані щодо етнічних меншин подаються Урядом країни принаймні раз на 2 роки, що дозволяє з великим ступенем точності відслідковувати стан і динаміку життя етнічних громад у країні.

Слід відзначити, що офіційна статистика Угорщини щодо питання «національність/етнічність» оперує 5-ма статистичними позиціями, а саме:

1. окремо підраховує осіб, які вказали на свою належність до даної національності;
2. осіб, для яких мова даної національності є рідною;
3. осіб, які використовують мову даної національності у родинному колі та/або серед знайомих;
4. осіб, що мають культурні зв’язки з даним етносом (іншими словами, дотримуються культурних цінностей, традицій даної національності);
5. осіб, що «відносять себе до даної національності».

Як правило, кількість осіб у пункті 5 перевищує їх кількість, зазначену у пункті 1.

УКРАЇНЦІ ТА РУСИНИ ЯК "СТАРОЖИТНІ" МЕНШИНИ УГОРЩИНИ

Українців і русинів угорська статистика виділяє як окремі етнічні меншини, починаючи з перепису 2001 року (доти в силу малочисельності їх включали до графи «Інші»).

У 2006 році згідно з результатами перепису 2001 року найбільші етнічні меншини одержали право засновувати свої органи реґіонального та місцевого самоврядування (це щось на кшталт національно-культурної автономії). Таких меншин є 13, а саме (у порядку зменшення їх чисельності): роми, німці, словаки, хорвати, румуни, українці, серби, словенці, поляки, греки, болгари, русини, вірмени. Для цих меншин існує термін hazai nemzetiségek (у дослівному перекладі «вітчизняні національності»; можна також перекласти «корінні», або «старожитні національності»). До речі, з-поміж етнічних груп, що не входять у дану категорію, найчисельнішими є росіяни, китайці та араби (їх чисельно є навіть більше, ніж українців, русинів чи вірмен).

ПЕРЕПИСИ 2001 ТА 2011 РОКІВ: ПИТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОСТІ ТА МОВИ

Ось дані останнього перепису населення, що проводився 2011 року. Згідно з ними, в Угорщині проживають 9.937.628 осіб. До речі, населення країни утримується на рівні 10 мільйонів вже майже 100 років, з часів розпаду Австро-Угорщини та Тріанонського мирного договору. При цьому, останній перепис уперше за кілька десятиліть засвідчив зменшення населення нижче знакової цифри 10 млн.: так, за даними перепису 1960 р. в Угорщині було 9.961.044, у 1990 р. – вже 10.374.823, а в 2001 р. – 10.198.315 жителів.

У 2011 році угорською мовою володіли 9.896.333 жителя країни (99,6%), у т.ч. для 68.458 осіб вона не була рідною мовою. Другою за кількістю носіїв була англійська мова – нею володіло 1.589.180 мешканців країни (16,0%). А ось таких, що знають російську мову, було 158.497 осіб (1,6% населення; у т.ч. для 130.538 осіб це не була рідна мова). Російська виявилась 4-ю за кількістю носіїв мовою в країні (після угорської, англійської та німецької). Українською володіло 21.218 осіб (0,2% населення; 13-та за кількістю носіїв мова), у т.ч. 10.479 осіб володіли нею не як рідною мовою. Таким чином, рідною українська мова є для 10.739 мешканців Угорщини (0,1% населення), але лише для 4.885 українців Угорщини.

Подамо дані щодо етнічних угорців, українців, русинів і росіян за вищезгаданими 5-ма етнічними ознаками, за результатами переписів 2001 та 2011 рр.:

Таким чином, у 2001 р. етнічні угорці в країні складали 94,4% населення Угорщини; «старожитні» меншини – 4,3%. Українці складали 0,07% населення країни; русини – 0,02%. Росіяни складали 0,05% населення.

У 2011 р. угорці складали вже лише 85,6% населення; «старожитні» меншини – 6,5%. Українці склали 0,07%; русини – 0,04%. Росіяни склали 0,13%.

Відзначимо стрімке падіння частки власне угорців за період між переписами. Значно збільшилась кількість росіян (в абсолютних цифрах на 7825 осіб, або на 242%); ромів (на 109.863 особи, або на 153,4%); німців (на 65.352 особи, або на 154,3%).

Примітка. Всі вищенаведені дані розраховано за рубрикою «Належність до національності».

КОНФЕСІЙНА ПРИНАЛЕЖНІСТЬ

Цікавими є дані про віровизнання мешканців Угорщини, оприлюднені за результатами перепису 2011 р.:

Таким чином, римо-католики складають  37,1% населення країни; греко-католики – 1,8%; реформати – 11,6%; православні – 0,1%. Атеїстами себе оголосили 1,5% мешканців Угорщини.

З-поміж українців Угорщини 21,6% є римо-католиками; 15,0% – греко-католиками; 10,1% – православними (у т.ч. 7,7% належать до Російської православної церкви). Атеїстів серед українців 1,9%.

Угорські русини переважно греко-католики (45,8%). Окрім цього, серед них є римо-католики (19,1%), реформати (5,5%). Цікаво, що православних серед них усього лише 49 осіб (1,3%). Ці цифри підтверджують тезу про те, що в Угорщині русинами називають себе переважно корінні мешканці сіл Комлошка та Мучонь, чия говірка близька до мови бачванських русинів Воєводини (і, в свою чергу, до східнословацьких говорів; для багатьох жителів цих сіл перехід від (східно)словацької до русинської ідентичності відбувся у 1990-ті рр., очевидно, під впливом інтелігенції; однак, ця теза потребує більш детального вивчення).

Цікавою є конфесійна картина угорських росіян. Серед них більше всього… також римо-католиків (15,4%); православних – 14,9% (у т.ч. тих, хто зараховує себе до РПЦ – 12,1%); греко-католиків – 4,0%. 7,3% росіян визнали себе атеїстами.

САМОВРЯДУВАННЯ, ОСВІТНЯ ТА КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНЦІВ І РУСИНІВ УГОРЩИНИ

У 2006 р. русинські органи місцевого самоврядування було обрано в 53 населених пунктах. На наступних виборах, що пройшли у жовтні 2010 року, їх число збільшилося до 75. У січні 2011 року пройшли вибори до реґіональних (обласних) органів самоврядування – русини отримали 3 такі органи: в областях Боршод-Обоуй-Земплен, Пешт і в столичному місті Будапешті. З 2009 року в країні щороку проводиться Міжнародний табір русинської творчої молоді, метою діяльності якого є мистецька освіта дітей, «розвиток русинської самобутності та поглиблення знань про історію народу».

У двох селах Угорщини, які вважаються історично русинськими, – Мучоні та Комлошці – провадиться навчання русинської мови. У Комлошці працюють ясла – дитсадок. У 2010 видано підручник «Руська бесіда», який використовують у русинських недільних школах у Комлошці, Мучоні та Тисауйвароші.

У країні діє Угорська русинська бібліотека. Її діяльність покликана сприяти збереженню русинської самобутності, допомога вивченню русинами своєї мови та традицій заново після багатьох років забуття.

Мають русини і свою 30-хвилинну радіопередачу, що транслюється раз на тиждень на всю територію Угорщини; транслюються також 6 – 8-хвилинні сюжети русинською мовою у телепрограмі Rondó. Є свій веб-сайт і свій журнал Ruszin Világ («Русинський світ»).

***

У 2006 р. в країні було 20 органів місцевого самоврядування українців; у 2010 р. їх стало 23, однак за свідченням Державного самоврядування українців Угорщини у 9-ти населених пунктах із 23-х депутатами місцевого самоврядування стали не представники української громади. За результатами виборів 2011 р., у країні не було українських реґіональних (обласних) органів самоврядування.

Культурним життям наших земляків опікується передусім Культурне товариство українців Угорщини. Метою своєї діяльності воно вважає плекання рідної мови та народних традицій, збереження історичних пам’яток і розповсюдження української культури на теренах Угорщини. Виходить двомовний двомісячник «Громада», видаються збірки віршів та історичні матеріали.

Українські недільні школи відкриті у містах Будапешт, Сеґед, Комаром і Варполота. Окрім дошкільного та початкового навчання, там викладається народна культура (пісні, музика, література, звичаї та традиції). Українська мова викладається у середній школі м. Боктолорантгаза, а також у вишах Будапешта, Сеґеда, Ніредьгази та Дебрецена. У столичному Университеті ім. Лоранда Етвеша спеціальність «українська мова та література» акредитована у 2008 р.

В Угорщині діють молодіжний танцювальний ансамбль «Веселка», жіночий хор «Берегиня». Провадилися служби українською мовою в одній із греко-католицькій церков Будапешта (зараз, на жаль, не провадяться).

Виходили щомісячні передачі у телепрограмі Rondó. На радіо виходить щотижнева 30-хвилинна програма українською мовою. На сайті Товариства можна також ознайомитися з матеріалами часопису «Громада».

Зазначимо, що всі державні самоврядування національних меншин Угорщини отримують державну фінансову підтримку.

***

На закінчення ще кілька даних про русинське шкільництво в Угорщині. У 2009/2010 навчальному році в країні діяв 1 дитячий садок з двома мовами навчання – угорською та русинською. До нього ходило всього 9 діток. У 2-х початкових школах русинська мова викладалась як предмет (54 учня). На жаль, ні українських дитсадків, ані шкіл у країні немає.

За матеріалами книги Kisebbségek Magyarországon. 2009 – 2011, сайту www.ksh.hu.

Теги:

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати